Температура була незначною, та й почувалась я добре, але лікуючий лікар сказав, що годувати дитину мені не можна. Кожного разу, коли відкривались двері, і всім жінкам завозили малюків, моє серце стискалося. Того дня все було, як завжди. Всіх діток клали на ручки своїм матерям, і тут дивлюсь, моя Маргарита! В неї було досить довге і чорне волоссячко. – Це моя дитина!, – вигукнула я, наче не своїм голосом.
***
У 98-му році, коли я лежала в “лелеці”, дітей приносили тільки на годування, а я примудрилася захворіти.
Самопочуття непогане, але ось температура тримається близько 37-ми градусів. Лікуючий лікар прийняв рішення – годувати не можна. Тому пару днів всім сусідкам діток привозили, а ти залишалася лежати одна на каталці. Я часто чула твій голодний плач, невідомо, як часто тебе годували сумішшю, та й якої вона була якості…
Звичайно, я дуже сумувала за тобою, тому що бачила лише кілька разів в перший день після появи на світ. Із заздрістю я дивилася на дівчат, які з захватом годували своїх малюків і показували їх стоячим під вікнами чоловікам.
В одне з годувань, як зазвичай, привезли всім діток. Дивлюся, сусідці поруч дали тебе. Очиська величезні і чорне волосся, яке вибивається з-під пелюшки на голівці. “Ну, точно моя!” – подумала я.
– Стійте, стійте! – сказала я медсестрі, показуючи на сусідку, – Це моя дитина! – Тобто, твоя? – медсестра повернулася і подивилася бірочку і звернулася до сусідки, – Журавська? -Журавська. Але тільки Оксана, а тут Настя… Та й хлопчик у мене, а це дівчинка! – Ну ось, а у мене дівчинка, я – Настя, – вигукнула я.
Медсестра взяла доньку і хотіла передати її мені, але схаменулася. -А, ти у нас з температурою. Тоді без годувань, – сказала медсестра і понесла тебе з палати.
-Дайте хоч потримати! – я звернулася до медсестри, але вона не зупинилася. -Ні, зараз запах відчує, розплачеться. Потім не заспокоїмо.
Тебе знову забрали, а побачила тебе знову я тільки через день. Як я так помітила тебе в руках іншої Журавської, не знаю. Можливо, материнський інстинкт спрацював. А та інша жінка можливо б і почала годувати тебе, якби я не заволала.
Фото ілюстративне, з вільних джерел
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
