fbpx
життєві історії
Тепер племінниця знає мою таємницю. У розпал весілля я вийшла на терасу, прийшла Маша і відразу в лоб запитала: «Батько Антона – він батько і вашого сина?». Я розгубилася і зізналася. Зараз синові 9 років, Маша мовчить, але я боюся, що вона все розповість. Коли вона дзвонить, завжди підколює мене і жартує: «а що там робить братик мого чоловіка?» Що мені робити, розповісти все чоловікові чи ні?

Ще у 1989 році я зустріла молодого, гарного хлопця. Незабаром він став моїм чоловіком. Мені було 17 років, а Євгену 20. Було все: любов, прогулянки під місяцем, довгі розмови, весілля і двоє чудових близнюків-синів, які народилися в 1990 році.

Так в щасливому шлюбі прожили до 1996 року. У Євгена був бізнес і ось через цей бізнес його не стало, такі часи тоді були… Залишилася я з синами одна. Було важко. Але через п’ять років зустріла Андрія, він молодший за мене на три роки, сини прийняли його і ми стали жити разом. Він дуже хороша людина, але що люблю його, я не можу сказати. До хлопчиків Анндрій ставиться дуже добре, все для них робить. Думала, народжу і йому дитинку, нашу спільну, але ніяк не виходило.

З 2001 року до 2008 року було чотири спроби виносити дитинку, але все припингялося на чотирьох або п’яти місяця, ми дуже засмучувалися, але Андрій не здавався, на лікування і на клініки грошей не шкодував. І тут у нього – чергове відрядження на два місяці.

У 2008 році в квітні він їде, а через п’ять днів дзвінок від дівчини, яка розповідає мені, що, мовляв, вона його дівчина, а я повинна забути про Андрія. У мене ступор, чому так сталося? На другий день після цієї неприємної розмови приїжджає моя подруга Кароліна. Кличе погуляти, я погоджуюся і ми їдемо. Приїхали на дачу до її друга. А там старий знайомий мого першого чоловіка Олег і ще багато людей. Ми з ним поговорили і я опинилася в його обіймах…

Вранці прокинулися, мені було так добре. До обіду поїхали до нього додому і не вилазили з ліжка три ночі і три дні. Я була щаслива, ні про що не думала, тільки насолоджувалася… Але, прийшовши до тями від цієї ейфорії, зібралася і поїхала додому. Олег шукав мене, але не знайшов.

Через тиждень мене занудило, я зробила тест, а там – дві червоні жирні смужки. Але через місяць повернувся чоловік, як ні в чому не бувало, привіз гроші і подарунки. Я йому розповіла, що в положенні, він був радий, навіть нічого не запитав.

Я була на шостому місяці, приїжджає племінниця з нареченим, пожили у нас, погостювали. Її наречений Антон був дуже схожий на Олега. Я не стала нічого питати тоді. Я народила сина, назвала його Олегом. Маша з Антоном жили в Польщі, але коли моєму синові виповнилося п’ять років, вони захотіли справити весілля.

Гості, підготовка і тут я дізнаюся, що Олег – батько Антона. А дружини у Олега не було! У розпал весілля я вийшла на терасу, прийшла Маша і відразу в лоб запитала: «Батько Антона – він батько і вашого сина?». Я розгубилася і зізналася. Маша розповіла, що Олег розповідав про жінку, яка повинна народити, але він не знає, де вона. Племінниця подумати не могла, що Олег розповідає про мене.

Але Маша, поки тривало весілля, взяла слину у мого сина, і через місяць подзвонила, сказала, що тест ДНК збігається, що Олег точно батько моєї дитини. Я не знала, що вона так зробить.

Зараз синові 9 років, Маша мовчить, але я боюся, що вона все розповість. Коли вона дзвонить, завжди підколює мене і жартує: «а що там робить братик мого чоловіка?» Що мені робити, розповісти все чоловікові чи ні?

Автор: Оксана

Передрук без посилання  на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

facebook