Теща Майя Устимівна поїхала у квітні до сестри в Туреччину. Пожила там, знайшла турка, приїхала додому, розлучилася з тестем.
Продала квартиру під Чернівцями, купила бізнес, який нічого не приносить, тому коштував копійки, а продали їй половину за ціною квартири.
З нами не радилася. Кохання у неї там. Ми говорили, щоб не підписувалася на все це, не слухала. Говорила, що заздримо її щастю. Поїхала знову.
А її там перестали чомусь кохати палко, перестав турок грішми ділитися, і вона втекла до нас. Я категорично проти.
Я терпів, а дружина не витримала і сказала, що не уживемося ми, після того, як почала онуків виховувати і вчити, як жити. Постійно незадоволена нами та нашими дітьми. Дружина і не витримала і сказала:
– Мамо, не подобається, йди, бо ми не уживемося.
Почала теща щось волати на кшталт “Ти не моя дочка, тебе підкинули”, і про мене там всяке говорити, та я вчасно додому повернувся. Заспокоїв швидко.
В результаті Майя Устимівна оголосила:
– Я нікуди не піду, ви без мене не впораєтеся, і взагалі віддавайте мені дитячу кімнату, я хочу сама в кімнаті жити.
А у нас і так троє дітей. Куди окрему кімнату віддати їй. А дітей куди?
Прийшла, сумки поставила, мовляв, житиму і все. Що хочете, те й робіть. Вона працює, гроші непогані отримує, каже, що збиратиме.
То скільки? 20 років, 30 років? Я ж, звичайно, цього не дозволю. Але тоді я ображаю свою дружину. А вона:
– Це ж моя мама, треба почекати.
Я розумію, що треба почекати. потерпіти. Але атмосфера в будинку не сприяє вихованню життєрадісних і впевнених у собі дітей, про взаємини між нами з дружиною взагалі мовчу.
Втома накопичується. Не до стосунків. Просто морок якийсь. І що робити з Майєю Устимівною?
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, спеціально для Ibilingua.com.
