– Танюшко, у вас пари тисяч не буде? Я з пенсії все до копієчки поверну! Ти мене знаєш! – тихий голос Оксани Василівни в телефонній трубці викликав у мене глибоке зітхання.
– Вітаю. Є. Дозвольте поцікавитися – Вам навіщо?
– У Владочки проблеми, їй на лікаря треба.
Владочка. Ну звичайно. Владочка з її вічними потребами.
– Оксано Василівно, давайте я до Вас під’їду і ми все обговоримо?
– Звичайно, Тетянко, приїжджай.
Я написала чоловікові повідомлення, що заїду до його мами і прибрала телефон в сумочку.
Влада – кара сім’ї чоловіка. У неї постійно щось трапляється. То телефон втопить і терміново новий потрібен, такої ж моделі. Проста пищалка за 1000 гривень – нам не по статусу. То припаркується не там, машину на штрафмайданчик відвезуть, а у самої Владочки грошей немає. Машини, що дісталася зовиці від її колишнього чоловіка, теж уже немає – викрали, шукають. Так Влада говорить. А я думаю – продала. Не дарма ж відразу після міфічного «викрадення» Влада відпочивати їздила?
Сестрі чоловіка постійно потрібні гроші на ліки для вічно хворих то на те, то на інше дітей. Діти, буває, хворіють. Але не 3 рази на місяць? Ліки, вітаміни, спеціалістів – все ми маємо проспонсорувати. Увечері прийти до неї з апельсинчиками і бананами для дитини – дитина бігає, розповідає, як в садку день пройшов.
Ось і думай – чи то вона мати безвідповідальна, з такою температурою дитину в садок водить, то чи бреше, як дихає.
У свекрухи я була через кілька годин. Хороша вона у мене, але аж надто довірлива. Владочка була там. За версту запах грошей чує, ось і пристрибала.
– Тань, у нас електрику відключили за несплату. Бачиш – прийшла до мами телефон зарядити. Три тисячі треба! – з порога накинувся на мене Влада.
– Дивно. Коли я сюди їхала, тобі на лікарів потрібно було. – усміхнулася я.
– На лікарів теж… – зам’явшись, відповіла Влада.
– Тобі видніше. Як на мене – тобі б до психіатра сходити.
– Дівчата, не сваріться! – Оксана Василівна влізла в нашу перепалку і покликала нас за стіл, чай пити.
За столом Влада мовчала, поглинаючи плюшки, напечені свекрухою до приїзду гостей.
Мелодія виклику – телефон в сумочці. я вибачилася і пішла відповісти. Чоловік.
– Владі там передай тисячу, у неї інтернету вдома немає, заплатити треба.
– Гаразд? А без інтернету не живеться? – здивувалася я.
– Ти що, там же діти… Мультики, всі справи. Передай, добре? – попросив чоловік.
– Я подумаю, – пообіцяла я, закінчила розмову і пішла назад на кухню.
Влада вже дожувала плюшки і сиділа скаржилася мамі на життя. Грошей немає, холодильник – порожній, за садки – борги, світла немає, все болить, з роботи звільнили, мужика в будинку немає – все руйнується. Оксана Василівна, слухаючи про прикрощі дочки, витирала сльози.
Я сиділа навпроти і гортала аккаунт Владочки в соціальній мережі. Ось вона – в ресторані. А тут Влада їсть суші вдома. На наступній фотографії – Влада на манікюрі, передає спасибі і посилання на майстра. У мене б так грошей не було!
– Владо, а діти у тебе де? – поцікавилася я.
– З ними Соня, їх хрещена. – була відповідь.
Я кинула і відкрила список зовиці друзів. Соня недалеко від подружки пішла, теж кожен свій крок на загальний огляд виставляє.
На першій же фотографії, викладеній півгодини тому, – Соня з хрещениками. На тлі працюючого телевізора у Влади вдома. Ну ось, а говорила – світла немає, відключили за несплату. Совість у неї відключили. При народженні.
– Владочко. Грошей не буде. Не можна постійно давати голодній людині рибу. Сьогодні ти станеш володаркою вудки! – урочисто сказала я. – Раз у тебе все так погано, я дзвоню в органи опіки та піклування. Порожній холодильник і діти в квартирі, де немає світла – достатній привід для вилучення. Поживуть в притулку, ти на ноги встанеш, роботу знайдеш. За садок платити не треба буде – і вперед. Або краще їхньому батькові зателефонувати, нехай він поки забере, поки у тебе життя не налагодиться. Ти не переживай – дітей ми не покинемо, відвідувати в дитбудинку будемо. У мене на роботі вакансія є – прибиральниці, завтра вранці зі мною поїдеш. Для початку, не переживай. Увечері приїхала, офіс помила, вдень вільна – роботу шукаєш. Життя налагодиш, потім доведеш, що ти – хороша мати, і дітей тобі повернуть. Головне, спритніше будь, поки їх в прийомні сім’ї не забрали.
Поки я говорила, очі моїх співрозмовниць округлювалися все більше і більше. Я сходила за телефоном, зробила вигляд, що набрала номер і почала говорити в телефон:
– Вітаю. Органи опіки та піклування? Хочу повідомити про голодуючих дітей. Світла немає в квартирі, їжі немає. Безробітна мати, ще й не здорова – гроші по знайомих збирає. Прямо зараз дітей заберете? Адреса? Записуйте! – я не встигла продиктувати адресу.
Влада підскочила і вирвала телефон у мене з рук, почала кричачи:
– Є у нас їжа! Є! І світло є! І робота у мене є! Не лізь не в свою справу! Дітей вона моїх здати вирішила! Та я за них…
– Що ти за них? Брехати всім будеш і жебракувати? Самій не набридло? Зручно, не сперечаюся – всім поплакатися і грошиків дадуть, на які ти потім собі будеш нігті робити і суші замовляти! Владо, ще одна брехня – і я дійсно повідомлю, куди треба. Зрозуміла? – я перебила Владу і спокійним тоном її відчитала, забравши свій телефон.
Вираз обличчя Оксани Василівни був невимовним:
– Владочко… Це що виходить – ти ж і мене підманула?
Влада вдарилася в сльози. Почала просити у матері прощення. Я не стала дивитися на ці нюні, пішла, закривши за собою двері.
Через кілька місяців Владу було не впізнати. Вона більше не дзвонила і не просила. Фотографії з ресторанів і доставки їжі покинули її сторінку. Їх місце зайняли інші кадри. Як Влада гуляє з дітьми, як заплітає коси доньці, фотографії з її роботи і радісне – «Мене підвищили!». На нових знімках у зовиці були відсутні півметрові нігті.
Була б вона трохи розумнішою, зрозуміла б, що я блефую. Але цей струс був їй необхідний. Влада зрозуміла, що діти – головне в її житті. А не сумнівні задоволення і матеріальні блага, які можна отримати шляхом обману близьких людей.
Зі мною зовиця спілкується досить прохолодно. Воно й зрозуміло. Але, в цілому, Влада перетворилася в цілком адекватну людини. Свекруха натішитися не може на дочку, у якої все добре. А мій чоловік щасливий, що сестра перестала вивалювати на нього свою купу вигаданих проблем в спробах вициганити грошиків.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
