fbpx

Тільки уявіть – мій син платить за сім’ю іпотеку, а непрацююча невістка Віка віддала спадщину сестрі! А нещодавно, буквально днями, до неї раптом дійшло, що і двокімнатну квартиру в Ужгороді, в якій вони жили, єдину мамину власність, тепер треба буде якось ділити з сестрою

Я просто місця собі не знаходжу від того, що діється. Син Олег каже – мамо, не лізь у це питання, це не наша з тобою справа! Нехай Віка, мовляв, сама вирішує спадкові питання зі своєю сестрою! Як вони вирішать, так і буде.

А ось мені прикро! І сина шкода, чесно кажучи. Виходить, невістка Вікторія хоче бути благородною за його рахунок!

У сина та його дружини двоє дітей, хлопчики семи та чотирьох років, та іпотечна квартира. Кредит вони взяли незадовго до другої дитинки, звістка про яку стала всім сюрпризом.

Віка збиралася виходити з декрету та допомагати Олегу виплачувати кредит – а тут дві смужки. Але, якщо так вийшло, дитину вони вирішили залишити, та й правильно.

Зрозуміло, вихід невістки працювати відклався на невизначений час.

Другий син підріс, але трапилося лихо – рік тому у Віки серйозно захворіла мама.

Витрачати великі гроші на своє лікування сватя категорично відмовилася та заборонила всім. Та їх і не було ні в кого, грошей. У сватів дві доньки, наша Віка молодша, і ще є старша, Ольга. У Віки декрет та іпотека, Оля працює, але вона, чесно кажучи, зовсім не олігарх.

Років десять тому, на скільки я знаю, Ольга розлучилася з чоловіком і прийшла до своєї матері з маленьким на той момент сином. З того часу вони так і жили втрьох. Ольга влаштувалась на роботу в якусь держконтору і, незважаючи на копійчану зарплату, категорично не хотіла нічого міняти.

Дружний колектив, мовляв, лояльний начальник, можливість відпроситися чи привести до контори дитину, а найголовніше, близькість до будинку – на роботу Ольга ходила пішки – де ще в наш час знайдеш таке місце? А грошей – їх завжди не вистачає.

Та й жили вони з мамою та сином загалом непогано. Мама вкладала свою пенсію в загальний бюджет, багато пекла і варила супи, економно господарювала, Ольга отримувала, крім зарплати, якісь аліменти, і кінці вони більш-менш зводили.

Кілька місяців тому мами у сестер не стало. Обидві журяться, але Ольга просто у нестямі. Мама і готувала, і все робила по дому, і доглядала чотирнадцятирічного онука: щоб пішов до школи вчасно і в чистих шкарпетках, щоб поїв, щоб сів за уроки.

Ольга просто не уявляє, як жити тепер без мами – і морально, і, що там гріха таїти, матеріально.

А нещодавно, буквально днями, до неї раптом дійшло, що і двокімнатну квартиру в Ужгороді, в якій вони жили, єдину мамину власність, тепер треба буде якось ділити з сестрою.

Думка ця її так приголомшила, що Ольга прилетіла до Вікторії з круглими очима – мовляв, невже нам тепер із сином доведеться йти на вулицю?

І що думаєте? У результаті наша Віка вирішила, що відмовлятиметься від спадщини на користь сестри! Їй, каже, потрібніше! Ні, ну як так, га? А нам, виходить, нічого не треба, так? Син працює сам, тягне цю іпотеку і двох дітей. На роботі у Олега не все гладко, він щомісяця радіє, що закрив черговий платіж. Набрав підробіток, щоб сім’я нічого не потребувала, у відпустку не ходить, бере компенсацію грошима. Схуд, став, смиканий. Хвилююся, втратить останнє здоров’я з цією іпотекою.

Ольга ж живе не напружуючись, ходить на роботу пішки, ганяє там чаї.

І в такій ситуації Вікторія хоче пів мільйона а той мільйон гривень взяти та подарувати сестрі – просто так, адже їй потрібніше!

– Ну, не можу ж я викинути сестру з племінником на вулицю! – Зітхає Віка. – Іпотеку вона на свої сім тисяч не потягне. Купити на свою половину зможе лише однушку у глушині. І як вони там удвох із сином?

Претендувати на квартиру Вікторія не хоче ні зараз, ні на майбутнє. Зрештою, відсотки за кредитом вони з чоловіком уже майже виплатили, залишилася лише сама сума, зараз має бути легше. Впораються.

– Та й совість треба мати перед мамою! – зітхає моя невістка. – Вона б не зраділа, якби я виставила сестру з дитиною надвір.

Мій син, звичайно, не в захваті від такого рішення, але не вважає за можливе втручатися.

Як гадаєте, чи має моральне право непрацююча дружина робити такі подарунки сестрі? При тому, що чоловік знемагає на роботі, дружина дарує мільйони.

Чи моя невістка має рацію: зі своїми треба поступати по-людськи?

Я прямо не знаю, дуже шкода сина.

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, Ibilingua.com.

You cannot copy content of this page