Коли я була заміжня за моїм першим обранцем, я ніяк не могла порозумітися зі свекрухою. Мою до неї неприязнь важко було пояснити навіть самій собі.
Тільки зараз я усвідомила, що поводилася несправедливо по відношенню до неї. Адже насправді це була прекрасна жінка, дбайлива і любляча.
Зараз, згадуєчи і аналізуючи свої минулі стосунки з людьми, я усвідомила, що просто не намагалася поглянути на ситуацію з їхнього боку. Через це і виникало нерозуміння та розлад у сім’ї, після чого зрештою і довелося розлучатися.
Зокрема, мені страшенно не подобалося, коли колишня свекруха починала нарікати на свого чоловіка і дорікати йому чи не в усіх існуючих гріхах.
Не нове, що свекор і невістка швидше знаходять спільну мову, ніж невістка зі свекрухою. У нас все трапилося саме так.
Ще з першої зустрічі я перейнялася глибоким почуттям поваги і симпатії до батька першого чоловіка, а тому закиди свекрухи в його бік і викликали в мене лише негативні емоції.
З моменту розлучення з першим чоловіком минуло понад десять років. Всі ці роки я пам’ятала про нього та його батька лише добре. Для мене і дотепер ці люди залишилися до болю рідними та важливими.
Але лише два роки тому, зіткнувшись з тією ж проблемою, що була у моєї колишньої свекрухи зі свекром, в новому шлюбі, я нарешті зрозуміла чому вона так поводилася. І від цього одкровення мені стало нестерпно соромно.
Головна причина невдоволення колишньої свекрухи своїм чоловіком полягала в його буркотливості та байдужості до її емоційного стану.
Мій другий чоловік виявився таким же холодним і вічно всім незадоволеним буркуном. І усвідомивши це, я зрозуміла, що всі закиди свекрухи були насправді проханням про допомогу та підтримку, в якій я так безсовісно їй відмовила.
У результаті мені довелося розлучитися і вдруге. Я часто думаю про те, як би все склалося, якби мені вдалося раніше зрозуміти свою неправоту стосовно першої свекрухи та підтримати її.
Зараз мені дуже хотілося б вибачитися перед нею і повернути втрачене щастя з її сином. Але, на жаль, міняти щось занадто пізно. двічі в одну річку не увійдеш.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, спеціально для Ibilingua.com.
Недавні записи
- Моя мама доглядає хворого батька. Дякувати Богу, господарки вже позбулася. Ми допомагаємо з братом фінансово. І все б нічого, якби мій дядько, мамин рідний брат, не запалився ідеєю переселити дев’яносторічну маму в село, бо там свіже повітря. Я вже сказала мамі, що якщо вона на цю авантюру піде, то і копійки від мене і брата не отримає. То як в квартирі маминій жити, то на раз-два, а як прийшлося доглядати літню людину, то на тобі Марусю, бо ти в селі живеш!
- Ми купили свекру теплу сорочку і три пари шкарпеток, для мами торт і парфуми і поїхали. Та в селі нас чекав сюрприз у вигляді Орисі і дітей. Виявляється, Орися, як повноправна невістка, розгулювала по подвір’ї з телефоном і знімала, як вона казала, “контент”. Ми привіталися і я пішла до свекрухи. Ви собі не уявляєте, яким поглядом вона на мене зиркнула, а потім сказала: “Іноді люди розходяться на деякий час, а потім знову сходяться”. І це вона сказала жінці, яка стоїть перед нею з величезним пузом
- Ввечері я вийшла у двір, а там морозище під п’ятнадцять градусів. Налякалася я і пішла в котельню, ще дров підкинути, в чоловіка нічна зміна, діти вже лягли відпочивати, а я переживала, щоб вода в трубах не замерзла. А тут наш собака вірний, дружок Чарлі, як шмигнув на м’якеньке крісло і не захотів виходити. Та й я не виганяла його, пошкодувала, щоб не змерз. Якби я тільки знала, що то ніч на Андрія, і що нам збитки зроблять, я б навпаки Чарліка залишила на сторожівці
- Після того, як дочка вийшла заміж у Польщі, а мені стало дуже важко, я зібрала всі гроші на той квиток у Краків і стала жити з дочкою і зятем під одним дахом в будинку. Але ось я в своєму меленькому селі. Ніколи не думала, що рідна дитина виставить мене за двері, залишивши без копійки. Мій зять – бездушна людина! Це я зрозуміла давно, ще коли дочка перестала допомагати мені копієчкою. Дивлюся серіали, зрідка спускаюся до холодильника і назад. Мене було не видно і не чути
- Сьогодні за сніданком Катерина Степанівна сиділа засмучена, наче хто з родичів на небеса відправився. Причиною стало те, що гуска “ласти склеїла”. Після в свекрухи піднявся тиск, а коли я його міряла, вона розплакалась, адже вона її виходжувала, годувала, купляла їй вітаміни. Скажу відверто, я в подиві від цієї ситуації. Коли моя донечка потрапила в лікарню, то моя свекруха жодної сльозинки не впустила. Більше того, вона навіть особливо цим не переймалась. Говорила так черство: “Там є лікарі і вони їй допоможуть”