То як квартира в Києві пустувала, ніхто туди не їздив, а як тільки там поселились ми і привели її в порядок, відразу ж свекруха надумала їздити до нас чуть не кожного місяця, ще й з онуками.
Але на Трійцю вже не приїде, бо ми повідомили, що знайшли хороший варіант оренди і переїжджаємо найближчим часом. Коти їй наші не сподобались.
Після весілля чоловік з гордістю сказав, що дах над головою в нас є, хоч і офіційно квартира моєї свекрухи. Я не з тих, хто відмовляється від такої пропозиції.
Сама ж свекруха живе у Вінниці. Там в неї своя затишна квартира. З чоловіком вона розлучилася, і проживає з дочкою і двома неповнолітніми онуками. (Дочка також розлучена і сама виховує дітей)
Квартира в Києві, можна сказати, свекрусі впала на голову пару років тому. Її двоюрідний брат був непутьовою людиною. Сім’ї в нього не було.
Останні його дні свекруха йому трохи допомагала, ось тому й отримала в спадок його квартиру.
Квартира потребувала ремонту, тому ніхто з орендарів не хотів її орендувати. Ось і стояла вона собі просто так і ніякого толку від неї не було.
Ось Тамара Андріївна і зробила добру справу, віддавши її нам на деякий час.
Нас у Вінниці нічого не тримало, тому ми й поїхали підкорювати столицю.
Зробили там ремонт, навіть сантехніку змінили. Правда, свекрухи нам трохи грошима допомогла, бо все ж це поки її квартира і як вона нею буде розпоряджатися, ще питання часу, в неї ж двоє дітей.
Ми зажили собі окремо. Поки дітей в нас немає. Працюємо з чоловіком. Але як тільки все в нас внормувалось, свекруха почала приїжджати в гості і не сама, а з онуками, бо дочці ж треба відпочити трохи.
Вперше приїхали вони на Різдво. Всі свята я “пропрацювала” прислугою. То їй відбивні насмаж, бо діти люблять, то салат крабовий зроби, то голубців накрути.
Чоловік ж був в ролі гіда, водив свою матусю і племінників і Київ показував.
Потім ще був її приїзд і знову з онуками. Це ж діти, вони шумлять, в квартирі брудно, але перечити ми не мали права, бо квартира ж її, а ми тут так, гості.
– Може ти мою маму порозважаєш? Я ж в той час вам борщу приготую.
– Е, ні! Я краще буду дома підлоги мити, ніж з Тамарою Андріївною вулицями Києва гуляти.
А потім так вийшло, що ми почали розводити сіамських котиків. Це справа прибуткова і в нас це діло пішло.
Але через деякий час телефонує мені свекруха і каже: “Ми до вас їдемо в гості. Але в моїх онуків на котів алергія, тому приберіть їх”.
І тут я не стрималася. Ну їздить, як по свячену воду до нас.
Я залізла в інтернет, знайшла поблизу гарну квартиру в оренду і плануємо найближчим часом переїжджати.
Свекруха як почула, що не буде їй в Києві кому догоджати, то перехотіла до нас і їхати.
Ось вам і зробила Тамара Андріївна добру справу.
Знала б я наперед, що так буде, то б відразу оренду шукала.
А як би ви реагували на такий “подарунок” свекрухи?
Автор – КАРАМЕЛЬКА
Текс підготовлено на основі реальної історії спеціально для ibilingua. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено. Передрук категорично заборонено! У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!
