Того дня було якесь свято. Я запросив Олесю спершу в кіно, а потім ми вирішили попити кави в найближчій кав’ярні. Тільки сіли за столик, як їй хтось зателефонував. По розмові я відразу ж зрозумів, що це її мама. Ну поговорили, та й добре. Та не минуло й десять хвилин, як історія повторюється. І розмова їх була не така й важлива: Які продукти купити? Що завтра їсти готувати?
Я поважаю своїх батьків і завжди допомагаю їм. У будь-якій ситуації шукатиму з ними компромісне рішення, але тільки не з приводу мого особистого життя. Такої ж поведінки чекаю і від своєї супутниці.
Я не потерплю жодних обговорень та порад із боку. На жаль, мої попередні стосунки розірвалися саме через постійні втручання ззовні.
Жінці, з якою у мене почалися стосунки, було 37 років. Я здивувався, що Олеся все ще мешкає у своєї мами, і вважає це нормальним.
Я переїхав від своїх батьків, як тільки мені виповнилося 20 років, а зараз мені вже 39, і я розумію, що доросла людина має жити самостійно та окремо. Не дивно, що наші стосунки тривали лише тиждень.
Кожне своє рішення Олеся намагалася узгодити з мамою: що вона робитиме, куди піде, з ким і навіщо, коли повернеться і що вдягне.
Тільки це ще не найгірше! Мама, знаючи, що дочка пішла на побачення, надзвонювала кожні десять хвилин без жодного приводу і просто розмовляла про побутові справи. Неначе більш слушного часу не можна було знайти.
Олесі на той час було вже під сорок, але мама ставилася до неї як до нетямущого підлітка і ні в чому не давала свободи та самостійності.
Оскільки я людина прямолінійна, то не посоромився висловити свої думки Олесі. Її це анітрохи не збентежило. Жінка здивовано глянула на мене і відповіла, що це ж рідна матуся! А хто ж стане щось від матусі приховувати?
З’ясувалося, що Олеся повідомляла матері про всіх своїх знайомих та стосунки. Навіть про те, з ким нещодавно познайомилася і не проти зблизитись. А вже мама приймала рішення чи потрібно дочці далі спілкуватися чи не варто витрачати свій час на цього чоловіка, який сподобався. Просто Середні віки якісь!
У результаті мама повністю управляла дорослою дочкою. Такому може позаздрити кожен диктатор. Мамі варто лише слово сказати: дочка одразу все кине і помчить до неї. Та вважає нормальним дзвонити дочці під час побачення і покликати її додому, бо сусідка принесла гриби і їх треба скоріше почистити. Цей випадок і поклав край нашим відносинам. Довелося з Олесею попрощатися.
Можливо, я занадто категоричний. Але вважаю, що втручатися у особисте життя дорослих дітей неприпустимо. А в цій родині мати стала справжнім паразитом і не дає дочці жити нормальним повноцінним життям.
Жаль, що Олеся забула про себе. Адже по суті людина вона чудова, добра, щира, відповідальна. З моєю подругою завжди було цікаво. Вона начитана, освічена та ввічлива. Дивно, що вона не бачить, як мама нею маніпулює і не хоче звільнитися.
Тому я вирішив з Олесею розлучитися, хоча був би не проти продовжити спілкування. Але мені зовсім не хочеться будувати стосунки втрьох, адже її мати не дасть нам спокою.
Як ви вважаєте, чи мають батьки так безцеремонно втручатися в особисте життя своїх дітей? Може, вони тільки заважають нормальним відносинам?
Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
