Я приїхала з села навчатися у столичний виш, а скоро познайомилася з Денисом, на 11 років старшим, багатим. Звісно, він закружляв мені голову. Я облишила навчання, вийшла заміж, переїхала до нього у розкішну, по моїм міркам, квартиру, народила двох діток.
Щастя наше тривало не довго, через років два я зрозуміла, що не одна у чоловіка.
Виявляється, була і є у нього любов, але якийсь час вона була заміжня, потім одружився зі мною і Денис, але вони не змогли не бачитися. У шлюбі в тієї Уляни не було дітей, тому через якийсь час вони з чоловіком розлучилися. Ну а мого б і так все влаштовувало, та, навіть, чесно кажучи, і я готова була заради дітей на багато що закривати очі, але та жінка хотіла мати його всього.
І одного разу Денис сказав мені, що йде від нас. Нам залишив квартиру, зробив на мене дарчу. А вони з Уляною купили собі житло на іншому кінці міста, у пентхаусі на набережній. Аліменти платить, у житті ми не перетиналися майже, іноді, правда, бере на прогулянки дітей, але та жінка до них не надто прихильна.
А два роки тому колишній чоловік раптом подзвонив і запросив мене на обід. Мені цікаво стало, погодилася.
Заїхав, привіз у дорогий ресторан. Денис «стартонув» одразу, ми ще тільки замовлення чекали:
– Народи нам з Уляною дитину, ми добре заплатимо! Три мільйони гривень тобі вистачить? Вона згідна, ти для неї не суперниця. Вона, як ти знаєш, не може мати своїх, там без варіантів попри будь які гроші. А ти можеш, природнім шляхом. Ми ж колишні, не чужі, маємо своїх діток. Вона спокійно до цього ставиться. Більше того – Уляна сама мене попросила до тебе звернутися, адже у нас здорові, гарні дітки, у нас обох спадковість нормальна.
Я ледве не гепнула зі стільця. Дар мови втратила, тому нічого і відповісти не могла, поки їла. Та Денис і не підганяв з відповіддю, сказав, що маю час подумати, скільки мені треба.
Я думала місяць.
І погодилася.
Дитина буде жити з рідним татком, у гарній родині, забезпечена, спілкуватися іноді з братом і сестрою. А мені такі гроші геть не зайві, у мене он батьки у селі, у будинку у них давно ремонту не було, дах на веранді протікає, мама тазик підставляє, паркан теж треба міняти. І інших потреб вистачає. У Емірати з дітьми мріяла завжди полетіти, ще в кількох країнах побувати.
Спитаєте, як мені це все далося? Ну, не легко. Але Денис мені все таки свій, я від нього вже двох діток народила, тому не важко і третього. Примружила очі – і все нормально. Виносила дитятко, народила. Дитятко ні в чому не винне, тим паче, можна сказати, від чоловіка, то й що, що колишнього.
Всі мої бажання здійснилися завдяки грошам Дениса. У батьків ремонт вдома, я з дітками відпочила в Еміратах, у Греції, сама з подругами у Мексику злітала.
Працюю. Живемо далі. Маленький Михайлик здоровенький і міцний зростає з Денисом і Уляною. У мене теж з’явився чоловік, Назар, який прийняв історію мого життя, я від нього нічого не стала приховувати. Справа у нас наближається до весілля, Назар теж хоче мати зі мною спільну дитинку, я тільки “за”.
Передрук без посилання на Ibilingua.com заборонено
Фото ілюстративне, Ibilingua.com
