fbpx
життєві історії
Того дня мені виповнилося сімнадцять. На руках крекотів синок. Я стояла з ним біля вікна і виглядала гостей. Але якщо чесно, не подруг я хотіла бачити, а Тараса, батька дитина. В той день він так і не з’явився. Спільні знайомі розказали, що, де, з ким і як

Того дня мені виповнилося сімнадцять. На руках крекотів синок. Я стояла з ним біля вікна і виглядала гостей. Але якщо чесно, не подруг я хотіла бачити, а Тараса, батька дитина. В той день він так і не з’явився. Спільні знайомі розказали, що, де, з ким і як.

16 років, мій день народження, і так, я в очікуванні. Від хлопця із сусіднього будинку, йому 14 всього. Ну так вийшло. Любов яка у нас сильна була. Принаймні, мені так здавалося. У мене третій місяць і я так чекала, що Тарас прийде мене привітає. Але ні, його покликали гуляти друзі, вечір вирішив провести з ними.

До речі, навіть не привітав мене до пуття. А я, на хвилиночку, ношу його дитину. Хоча мама та старша сестра спробували мені влаштувати свято, купили мої улюблені ананаси консервовані, багато шоколадок, мені все було не так. Я чекала Тараса, кохання всього свого життя. Тож і день народження мені було не милим без нього.

17 років, мій день народження знову. На руках син, у нього 38,5, скиглить. Я так хотіла, щоб до мене прийшли подруги, і ми спокійно відсвяткували цей день. Та й батько сина не з’явився. А я знову так сильно на нього чекала. І що день народження закінчився поїздкою до клініки з сином. Знову я незадоволена.

Мені 20 років. Мій черговий особливий день. Я так і не розлучилася з батьком свого сина. Точніше то розходилася, то ми знову були разом. І ось уже третій рік, як він причина мого неспокою  та поганого настрою. І знову у свій день я не можу насолодитися атмосферою свята та щастя.

Мої 24 роки взагалі виявилися суворими. З батьком сина я то сходилася, то розходилася. Уся ця історія тривала роками. Але цього дня народження він прийшов, ще й із подарунком. Та річ у тому, що на зустріч на мене чекає інший хлопець. І ось я брешу гостям, що мені терміново треба відійти кудись, а сама в обійми по суті коханця. Так, ризикована я жінка. Але мені в обіймах іншого хлопця здалося так добре та приємно.

З батьком сина все ж таки зрештою ми розійшлися. Із “новим коханням” так нічого серйозного і не збудували. Ну та гаразд.

Мені 27 років, звучать салюти, музика на всю. Купа друзів у домі, я щаслива. Ми зустрілися із колишнім однокласником. Той, як виявилось, завжди був у мене закоханий. Вирішив влаштувати мені свято, і я була не проти. Через кілька місяців я дізналася, що при надії.

Свої 28 я святкувала, будучи з другим сином на руках і знову дізналася про цікавий стан. О 29-й знову при надії. Ми вже офіційно оформили стосунки із колишнім однокласником. Словом, після 29 було я була ще два рази при надії. І так, я стала багатодітною мамою, а мій колишній однокласник татом.

Вчора я святкувала своїх 42 роки. І цей день народження було найкраще. Вітання від дітей, красиві квіти та подарунки від чоловіка. Що може бути важливішим? Вже точно не соплива любов і страждання тому, хто тебе не вартий.

Фото ілюстративне