fbpx

Того дня мої дівчатка проводили час з татом. Ми розлучені, та я розумію, що дітям потрібен батько. Додому вони повернулися пізно ввечері, і мали неймовірно щасливий вигляд. Я ще здивувалася, чим вони таким займалися. Коли Вадим зачинив за собою двері, я стала все у них розпитувати. – Мам, наша сестричка, вона така мила. Ми весь день провели у них дома. Тато каже, тепер нас не двоє, а троє

Того дня мої дівчатка проводили час з татом. Ми розлучені, та я розумію, що дітям потрібен батько. Додому вони повернулися пізно ввечері, і мали неймовірно щасливий вигляд. Я ще здивувалася, чим вони таким займалися. Коли Вадим зачинив за собою двері, я стала все у них розпитувати. – Мам, наша сестричка, вона така мила. Ми весь день провели у них дома. Тато каже, тепер нас не двоє, а троє.

З майбутнім чоловіком ми познайомилися коли мені мені було 20 років. Спершу зустрічалися, а через деякий час почали вже жити разом. Коли я зрозуміла, що при надії, ми відгуляли весілля. Боженька подарував нам донечку, яку ми дуже сильно любимо. Спершу я була домогосподаркою, займалася дитиною, а потім вийшла на роботу.

Було не легко, часто виясняли стосунки, але якось мирилися. Коли старшій Оленці виповнилося 6 років, ми зважилися на ще одну дитину, хотіли зміцнити шлюб. Однак після появи другої донечки все стало ще гірше ніж було.

Вадим на роботі пішов на підвищення, він став начальником нового відділу. Я сиділа вдома з дітьми. Тільки коли Єві виповнилося півтора року, я дізналася всю правду. З того часу як чоловіка підвищили, він вступив в зв’язок зі своєю заступницею, дівчиною на 6 років молодше. Вони були разом майже рік, поки вона не вийшла заміж за іншого. Після її весілля Вадим став сам не свій, став заглядати в чарку, звільнився з роботи, дома весь час була “буря”.

Майже пів року він був у такому стані, а потім надумав подати на розлучення. Було дуже прикро і важко. Я поїхала з донечками з його квартири до своїх батьків. І через деякий час я дізналася, що його “нова любов” теж виходила заміж при надії. Через рік після весілля вона розлучилася зі своїм чоловіком. І не тому, що носила насправді дитину від мого чоловіка. Я думала справедливість існує, раділа, що і вона отримала від життя.

З цього часу минуло вже три роки. Образа на Вадима не проходила, мені навіть гидко було віддавати йому дітей на зустрічі. Але він справно платить аліменти, і дівчатка за ним дуже сумують. Та й я, як мати, добре розумію, що дітям потрібен батько, хоч і лише на вихідні.

Я, скриплячи зубами, дозволяю їм спілкуватися. Знала, що Вадим зустрічався з якимись жінками і, незважаючи на всю образу, мені хотілося, щоб він все ж повернувся до мене, щоб зрозумів, що був неправий. Останній раз брав дівчаток на вихідні, вони в неділю прийшли радісні, і стали розповідати, що були в гостях у тітки з дівчинкою, у них з’явилася нова сестра. Я була не в собі, дізналася через спільних знайомих, що він тепер живе з тією жінкою, яка розлучилася з чоловіком.

Все-таки через кілька років це сталося. Я ридала всю ніч від цієї новини. Зателефонувала йому, не витримала. Запитала, чи правда її дочка від нього. Вадим сказав ні. Але я люблю цю жінку, і мені все одно, чия це дитина, у мене тепер три дочки.

Я сказала, що ніколи йому цього вчинку не пробачу, і щоб він не смів запрошувати моїх дітей до цієї жінки, інакше їх більше не побачить.

Не знаю, як і що вона зробила з Вадимом. Чим привабила? Та тепер знаю точно, до мене він вже не повернеться.

Дуже хочу і надіюся, що бумеранг все ж до неї повернеться…

Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page