Ситуація, яка сталася з нами дві неділі тому, досі мене не відпускає, і я хотіла б дізнатися думку сторонніх людей.
Моя свекруха працює прибиральницею у великому магазині, де продають техніку.
Нещодавно вона завітала до нас і подарувала всім нові електричні зубні щітки.
Ще до того, як дістати їх із сумочки, вона ретельно розповідала про них. Вона сказала, що зубні щітки вона купила в себе на роботі, що це найкращі моделі цієї марки і що це дуже дорогі моделі.
Я спантеличена таким проявом свекрухи, відразу почала розпитувати, скільки коштують ці зубні щітки, щоб якось при нагоді віддячити її схожим по ціні подарунком. Як не як, але нас в сім’ї двоє дорослих і двоє дітей.
Свекруха відповіла, що дорослі коштують три тисячі, а дитячі дві. Ось тоді я запідозрила, що тут щось не так, вона б не вклала в нас десять тисяч, ні з того ні з сього.
До мене дійшло лише коли свекруха ці зубні щітки нарешті витягла з сумки.
Як я зрозуміла, ці щітки довгий час були в магазині на виставці. Тобто, люди приходили, мацали, пробували жорсткість і тому подібне.
Вони на вигляд вже були брудного-сірого кольору, і самі ручки в пилі.
Скоріш за все їй доручили викинути їх у смітник, але ж моя свекруха не дасть добру пропасти, ось і вирішила їх подарувати нам.
Потім вона з гордістю сказала, що це моделі з 2022 року. Майже свіжі і нові. Ну, думаю, не буду засмучувати свекруху, скажу дітям, щоб вставили зарядне, нехай вона подивиться, як вони бриньчать, і щаслива піде додому. Але річ у тім, що зарядка навіть не заряджала.
Вони довгий час були підключені до мережі на зарядному стенді, батарея була зовсім неробочою.
Я подумала, гаразд… Сховаю щітки, а потім просто викину. Ну не повертати ж їй “подарунок”. Мені якось не зручно.
Але свекруха не здавалася, і почала просити дітей, почистити при ній зуби.
Щітки були повні пилу, чорні, справді огидні, тому мовчати далі я не могла.
Я вибачилася акуратно і чемно запакувала зубні щітки в пакет, сказавши, що це нам не цікаво і ми не збираємося ними чистити зуби.
Ображена, вона пішла, відразу зателефонувавши чоловікові – синові, щоб сказати, яка я невдячна.
Він не бачив зубних щіток, тому що був на роботі, але все одно каже мені, що я мала їх взяти, подякувати, та викинути у смітник, як вона піде, але не повертати їх, кажучи, що нам це не цікаво.
Бог високо, і все бачить, я так і хотіла зробити, але коли дійшло до чищення при ній, я не стрималася.
Свекруха, все ще ображена на мене, вже встигла ляпнути своїй мамі (бабусі чоловіка), яка тут же зателефонувала нам поскаржитися чоловікові, що її бідолашна донька нас намагається зробити щасливими, а я така невдячна.
Чомусь чоловікові все одно, йому це смішно, і мені у фіналі теж, але я все одно думаю, чи варто було все-таки взяти зубні щітки і сказати дякую? Чи не було “недоречно” повертати їх їй?
Що скажете ви?
Фото ілюстративне спеціально для ibilingua
