fbpx
життєві історії
Того дня я зі співробітницею вирішила пройтись по магазинах. Що Юля, що я, добре заробляли, тільки було одне але, мені, на відміну від неї, купляти собі всякі “дрібниці” було заборонено. Пам’ятаю, як вона в кожному магазині щось клала в пакет: масочку для лиця, шампунь, колготи, красиву брошку. Мені таке лише снилося. Чоловік не мав постійної роботи, тому я все тягла на собі

Того дня я зі співробітницею вирішила пройтись по магазинах. Що Юля, що я, добре заробляли, тільки було одне але, мені, на відміну від неї, купляти собі всякі “дрібниці” було заборонено. Пам’ятаю, як вона в кожному магазині щось клала в пакет: масочку для лиця, шампунь, колготи, красиву брошку. Мені таке лише снилося. Чоловік не мав постійної роботи, тому я все тягла на собі.

Я працювала у хорошій компанії і завжди дуже пристойно заробляла. Тому більшість сімейних витрат покривалися моєю зарплатою. Чоловік підробляв і роками не міг знайти стабільну роботу. Заробляв Петро “копійки”. Однак це не заважало йому постійно контролювати мої витрати і дорікати у марнотратстві. При тому, що навіть косметику та засоби для догляду за собою мені чомусь заборонялося купувати. Мовляв, надто багато витрачаю на себе. Хоча дітей у нас не було, я досі не можу зрозуміти, чому він так казав.

Звичайно, це мене дуже засмучувало. Я згодом перетворилася на зовсім непривабливу тітку. Ніколи так багато не важила. Відрослі коріння, відсутність манікюру, старі затаскані речі, туфлі 10-річної давності… Навіть із подругами не могла бачитися. Спочатку Петро ревнував, що проводжу з ними час. А потім самій стало соромно приходити до них у такому вигляді. Самооцінка була нижче плінтуса.

Але мій чоловік регулярно збирався з друзями в лазню і на пінне за переглядом футболу. А також купував собі на мої гроші речі. І його зовсім не бентежило, що мені він забороняє витрачатися на себе. Досі не можу повірити, що Петро дав мені розлучення. Хоча сусіди подейкують, що він завів собі даму на стороні. Чесно, у мене навіть негативу до нього не залишилося.

Після того як ми розлучилися, я ніби заново на світ з’явилася. Навчилася радіти життю, потроху почала витрачати гроші на себе і відчула себе красивою жінкою. За кілька місяців кудись самі-собою випарувалися 10 кіло. Я підстриглася, пофарбувала волосся, зробила гарний манікюр і купила 4 чудові сукні. Сама себе не впізнавала у дзеркалі. А на роботі просто засипали компліментами.

Нарешті я знову змогла відчути себе живою. Як же я сумувала за свободою та незалежністю… Я знову почала бачитися з подругами. І навіть ходити на романтичні побачення! Щоправда, чоловіки мого віку якісь усі неохайні, товсті та занудні. Вони не дружину собі шукають, а хатню робітницю. Але я заміж не поспішаю. Одного разу вже сходила. Дякую, мені вистачило. Тепер я хочу емоцій, насиченого життя та справжнього щастя.

Я перестала прибирати в квартирі, раз на тиждень користуюся послугами клінінгової компанії. Готую тільки коли є настрій. Так ходжу по кафешках чи замовляю їжу із сусіднього ресторанчика. Я живу для себе і почуваюся королевою. Тепер розумію, яким непосильним тягарем для мене виявився шлюб.

Звісно, ​​я нікому не нав’язую свій вибір. Це мій особистий досвід та мої суб’єктивні висновки. Я лише хочу, щоб кожна дівчина та жінка сама вирішувала, як їй жити. Тому бажаю справжнього щастя та гармонії із самою собою.

Нехай вам щастить.

Фото ілюстративне