fbpx
життєві історії
Того року ми вирішили з дружиною зекономити і відпочити на нашому українському морі. Вибирали досить довго, і зупинились на варіанті – Одеса. Щоб було веселіше, запропонували найкращим друзям поїхати разом. Ті залюбки погодились. Перший час все було добре, та за день до від’їзду, ситуація змінилася кардинально. Ось вже декілька років минуло, як ми не спілкуємось. Відпочили на свою голову!

Того року ми вирішили з дружиною зекономити і відпочити на нашому українському морі. Вибирали досить довго, і зупинились на варіанті – Одеса. Щоб було веселіше, запропонували найкращим друзям поїхати разом. Ті залюбки погодились. Перший час все було добре, та за день до від’їзду, ситуація змінилася кардинально. Ось вже декілька років минуло, як ми не спілкуємось. Відпочили на свою голову!

***

Відразу скажу, що ми з дружиною недовго в шлюбі, майже 3 роки, я працюю супервайзером, а дружина бухгалтер. З відпустками у нас біда, весь час намагаємося в один час у відпустку піти, але не виходить, і напевно не у нас одних.

У цьому році у нас вийшло піти у відпустку майже в один і той же час з різницею всього пару днів, відпустку ми планували ще півтора роки тому, думали, куди разом поїхати, або взагалі може з друзями, щоб веселіше було.

І незадовго вирішили, і домовилися з друзями, що б поїхати разом на наше море, на машинах.

Але за пару днів до від’їзду, у мене на машині зламалася коробка передач (у мене автомат і ремонтувати його дорого), вирішили відкласти ремонт машини, і поїхати, домовилися з друзями, щоб разом їхати на одній, так навіть і дешевше виходило нам всім.

Вадим з Світланою погодилися на таку вигоду, і ми вчотирьох вирушили на відпочинок, до Одеси. Ми приїхали на місце, в перший день заселилися в готель і відправилися дивитися, що і де є в цьому селищі, дізналися, що недалеко від нашого селища є аквапарк, знайшли магазини і пішли закуповуватися.

Затарились ми продуктами на всі 10 днів напевно, ну і вирушили назад в готель, та й темніти вже починало, прибули в готель і поки Світлана з моєю дружиною готували їсти, ми з Вадимом розбирали решту пакетів і попивали пивко.

Наступний день ми провели на пляжі, ну і майже наступні, звичайно ввечері ми ходили і в кафе поїсти шашлик і потанцювати, відпочивали в загальному весело, і ось вже залишалося один день до нашого від’їзду, вранці ми спустилися за Вадимом з Світланою, щоб піти поснідати.

Стукали хвилин 5, але ніхто не відкривав двері, повз проходив господар готелю і сказав нам, що там нікого немає, ми не зрозуміли, пояснили, що там повинні бути наші друзі і що вони сплять ще.

Господар відповів, що вони вночі поїхали, ми почали телефонувати Вадиму, щоб запитати що сталося, слухавку ніхто не брав.

Ми поснідали, але вже настрою ніякого не було, і не хотілося нікуди йти, і ми пішли до себе в номер.

Я періодично телефонував Вадиму, але додзвониться так і не виходило, до вечора Вадим подзвонив сам і почав розмову з претензій, навіщо я йому так часто дзвонив, відволікав його від дороги, я пояснив що ми хвилювалися, запитав що сталося і чому вони так раптово виїхали.

Відповідь мене звалив з ніг просто, “нам набридло з вами час проводити і ми вирішили поїхати, щоб решту відпустки провести удвох”, і поклав слухавку, більше я ні йому, ні Світлані не міг додзвонитися.

Грошей у нас залишалося мало, так як я відразу скинувся на бензин в обидві сторони, і в планах такого не було. І тепер на квитки назад нам не вистачало, ми виїхали з готелю і намагалися зловити попутку.

Їхали ми на попутках досить довго, було не менш весело, але було важко, та й на роботу я не вийшов вчасно. Після таких пригод, я звичайно, зустрівся з цим самим “другом” і поговорив з ним, як він цього заслужив, а трохи пізніше він повернув мені всі мої гроші які я давав на бензин.

Ось така історія була у мене в житті. Так що, друзі, робіть висновки!

Фото ілюстративне, з вільних джерел

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page