Толіка мама як почула, зі стільця підскочила. – Світ такого не бачив. Це позор всій нашій сім’ї. – Але я стою на своєму. Мені навіть декілька раз наголошували, що старша невістка ні на хвилину не обдумувала цю ситуацію, бо така наша жіноча доля. Але ж я не Маруська, і міняти своє прізвище, навіть якщо воно від першого чоловіка, Короленко на Кізякіна – не збираюся і крапка
З першим чоловіком ми прожили всього три роки. Не зійшлись характерами, як то зараз модно говорити.
Благо, дітей не нажили. Вирішили, що спершу “для себе” поживемо. Але прізвище чоловіка свого першого я не стала міняти на дівоче. Аж надто красиво воно звучить – Короленко, та й мені підходить. Що тут такого.
Ну а потім через рік зустріла іншого чоловіка. Відносини з Толіком просто чудові, вирішили не тягнути, і відгуляти весілля.
Тільки я одразу ж сказала Анатолію, що його прізвище не візьму, залишуся на тому, яке у мене зараз. Так він на мене сильно образився, мама Анатолія взагалі сказала, що бачити мене не хоче.
Але що я такого зробила кримінального? Прізвище Толіка на мою думку дуже не гарно. Мені соромно буде комусь таке сказати. До того ж, яка різниця, яке прізвище, жити то ми будемо під одним дахом. Я ж маю право називатися так, як я того хочу. Як пояснити все нареченому, а якщо точніше. майбутній свекрусі?
Ну скажіть мені, тільки чесно: Кізякіна – це гарне прізвище?
Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
