Ой, не знаю, що твориться із моїм сином, він зовсім змінився…
Ми з чоловіком Іваном виховуємо одного синочка Андрія.
Він у нас хорошенький, ми завжди оточували його любов’ю і турботою.
Тож не дивно, що син, коли виріс, мав бажання створити таку ж міцну і хорошу сім’ю, як в нас.
Під час навчання Андрій зустрів прекрасну дівчину Тоню, Антоніну.
Вона була миленька, з кучерявим волоссям, голубими очима та ще й крім красивого вигляду, мала чудовий внутрішній світ.
Дівчина була всебічно розвинена, тож коли ми познайомилися, то і мені було про, що з нею поговорити.
Чесно, я навіть вже міряла, щоб син одружився на Тоні. Я бачила, як вони люблять один одного. Синок дарував їй квіти, робив різні сюрпризи, і взагалі, носив дівчину на руках.
Тоня в нас часто залишалася ночувати. Я бачила, що вона старається, тож в принципі між нами панувала дружня атмосфера. Андрій допомагав дівчині, часто прибирав і робив навіть те, що я б просила зробити дуже довгий час.
Одного дня я помітила, що син був дуже нервовий.
Виявилося він зробив пропозицію Тоні, і вона відмовила. Дівчина розказала правду, що має проблеми зі здоров’ям і через це не зможе мати дітей тому вирішила, що краще буде не мучити Андрія і розійтися.
Син довго не міг змиритися із цією втратою.
Але згодом він знайшов якусь Марину. І чесно, це більше було схоже не на любов, а на спосіб заполонити пустоту.
Марина почала жити в нас. Я бачила виразні зміни, син зовсім був холодним, я відчувала, що він сумує за колишньою. Я бачила, що Андрій і ставитися гірше почав.
За весь час поки Марина тут, жодних квітів, жодної допомоги зі сторони сина я не бачила. Не можу дивитися, як мій син руйнує собі життя. І життя цій дівчині.
Але що мені залишається робити? Може спробувати звести його із Тонею?
Автор – “АанГа”
Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.
Передрук категорично заборонено!
У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!
Передрук заборонено!
