fbpx
життєві історії
Треба було бачити обличчя чоловіка. Він покрився червоними плямами і грюкнув дверима кабінету так, що вони ледь не відвалилася. Ледве назбирала грошей, щоб повернутися додому. Вдома ж мене чекав вже абсолютний п’яний чоловік. Він соромив мене, обзивав і не хотів чути, що саме він батько малюка.

Зараз я відвідую психолога і намагаюся прийняти розумне рішення. Це одкровення – ще один спосіб виплеснути емоції.

А, можливо, хочу застерегти людей: тричі перевірте все, перш ніж робити поспішні висновки.

Ми зустрілися з Сергієм на весіллі друзів.

Гарний, стильний хлопець зі своєю машиною і квартирою здавався просто мрією всіх дівчат. Було дивно, що він досі один.

Виявилося, все не так просто, і за його плечима сім років подружнього життя і болісне розлучення з жінкою, яка сильно його образила правдою.

А вся справа в її бажанні мати дітей. На обстеженні, після чергової невдалої спроби, Сергію поставили діагноз – безпліддя.

Вони зважилися на штучне запліднення. Але ембріони не приживалися. І Сергій вирішив, що їм не варто витрачати такі гроші на марні спроби. А брати малюка з дитячого будинку був категорично проти.

Це стало несподіваною новиною для колишньої дружини. Деякий час вона ще намагалася переконати чоловіка, а потім пішла спати на диван. На спроби тепер уже Сергія відновити відносини, відповідала, що без діток сім’я їй не потрібна.

Сергій образився і навіть почав заводити собі коханок. Про це він сильно шкодував потім. Можливо, хотів змусити її ревнувати, але все вийшло інакше. Колишня дружина віддала перевагу робити вигляд, що нічого не відбувається. А сама готувала собі шлях до відступу. Через рік у неї з’явився новий коханий, від якого вона змогла завагітніти. І, як з’ясувалося пізніше, певна сума грошей. Навіть пояснюватися вона не стала, написала записку і пішла.

Сергій був не готовий до такого повороту подій. Хоча і визнавав велику частину провини за собою. Поки ми не зустрілися, він взагалі був переконаний, що не зможе знову довіритися жінці.

Але любов творить чудеса. Між нами просто розряд якийсь пройшов. І, після зустрічі, ми вже не могли розлучитися.

Жили просто душа в душу. Сергій заробляв достатньо, щоб дозволити мені здійснити всі мої заповітні мрії – побачити багато пам’ятних місць планети. Париж, Венеція, острів Балі… В Ізраїль же поїхати довго не виходило.

І ось нарешті ми на Святій Землі. Знайти місце, куди покласти записочку в Стіні Плачу було складно, але і на моє бажання знайшлося місце. Як будь-яка жінка, я хотіла малюка. Хоча і не сказала чоловікові, що загадала саме це.

Розумію, що багато атеїстів скажуть, що справа в збігу обставин, але після прильоту відчула себе погано. Мене нудило і хотілося спати. Сергій запідозрив, що я підчепила якийсь вірус і примусово повіз мене в лікарню. Там дуже швидко з’ясувалося, що ніякого вірусу немає. Я вагітна! Причому термін вже досить пристойний.

Треба було бачити обличчя чоловіка. Він покрився червоними плямами і грюкнув дверима кабінету так, що вони ледь не відвалилася. Ледве назбирала грошей, щоб повернутися додому.

Вдома ж мене чекав вже абсолютний п’яний чоловік. Він соромив мене, обзивав і не хотів чути, що саме він батько малюка. Закінчилося все тим, що він мене вдарив. Я страшенно злякалася і закричала так, що прибігли сусіди. Саме при них мені довелося швидко зібрати сумку і виїхати до сестри.

Сестра наполягала, щоб я звернулася в правоохоронні органи. Але я була зайнята іншим. Мені потрібно було зрозуміти, де найближчим часом брати гроші для того, щоб мій малюк народився здоровим. Вихід знайшовся сам собою.

Мені подзвонила свекруха і попросила поговорити з нею. Мені вона нічого поганого не зробила, щоб відмовляти. Зустріч відбулася, і я заявила, що не мала коханців і впевнена в батьківстві Сергія.

Ця інформація її дуже обрадувала. Ніна Павлівна відзначила, що 100% безпліддя її синові ніхто не ставив і вона не може зрозуміти, чому він здався і не намагався стати батьком. Справа в тому, що при аналізі кількість «правильних» життєздатних сперматозоїдів була дуже малою. Але їх знаходили і намагалися запліднити за їх допомоги яйцеклітини його колишньої дружини, які потім не приживалися.

Але, стверджувала свекруха, в умовах лабораторії зародки виходили. Тому вона свято вірить, що у нас зачаття могло статися й у реальному житті.

Просто зірки так співпали.

Вона готова була допомагати мені матеріально. Але, за це я повинна була поки не розлучатися з чоловіком і, після народження малюка, дозволити провести тест на батьківство.

Чесно кажучи, займатися розлученням я і не збиралася. А тест – так будь ласка.

Чоловік зник повністю з мого поля зору. Жила я у сестри, яка дуже добре мене підтримала в той період. А грошима, як і обіцяла, допомагала свекруха.

Пологи пройшли відмінно. З пологового будинку мене забирали сестра і свекруха. Буквально через тиждень остання прийшла з результатами.

Природно, батьківство Сергія підтвердилося. Тому чоловік просив дати йому шанс поговорити.

Прийшов він з цілою купою подарунків, повзав на колінах і просив пробачення. Пояснював свою поведінку. Видно було, що він дійсно вірив в мою зраду і сильно переживав через це. Був весь якийсь схудлий і почорнілий. А я дивилася на нього і не могла зрозуміти себе.

Ось переді мною чоловік, за яким ще півроку тому я була готова по битому склу на край світу бігти. А тепер нічого не відчуваю, крім пекучої образи. Навіть тіло пам’ятає його побої і здригається.

Здається, свекруха зрозуміла мої думки. Вона, на відміну від Сергія, не стала наполягати на моєму переїзді, а стала говорити дуже розумні речі.

Те, що треба пропрацювати образу з фахівцями; що синові потрібен батько, а мені – фінансова підтримка для щасливого дитинства крихітки. І навіть те, що все забувається поступово. Адже до цього ми були щасливі.

З одного боку – вона абсолютно права, і я дуже вдячна їй. Після відвідин психолога, зважилася повернутися в квартиру чоловіка. Але з умовою, що сплю окремо від нього, в дитячій, і оцінюю його поведінку.

Ось так проходять наші дні. Бачу, що для нього це – мука.

Але він радий бачити хоча б сина. Часто сидить поруч з його ліжечком, просить, щоб я дозволила з ним поняньчитися або погодувати. Я не заперечую. Але, поки відношення до нього не стає краще. Може, свекруха права і потрібно більше часу?

Олена К.

Джерело

Фото – “Колобок”

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!