– …Треба було ж, моїй дочці Ніночці знайти собі такого чоловіка! – сумно розповідає шістдесятлітня Валентина Григорівна. – Чи хтось таке бачив! Через два місяці після, змушена була на роботу вийти, щоб забезпечувати сім’ю. Це будучи заміжньою! А чоловік сидить з дитиною! Ось так…
Ніні, дочці Валентини Григорівни, тридцять три і недавно у них з чоловіком Максимом нарешті з’явився син.
Малюка дуже чекали всією великою родиною.
– Через десять років після весілля тільки народили! – зітхає Валентина Григорівна. – Спочатку хотіли пожити для себе та на ноги встати. Квартиру купили, кредитвиплатили… Стали планувати дитинуі з’ясувалося, що не виходить! Довелося обстежитися, лікуватися. Що тільки не робили, у яких світах тільки не були, все без толку. І в самий останній момент раптом вийшло. Ось радості-то було!
Радості було багато, але труднощі теж не змусили себе чекати.
У Максима, чоловіка Ніни, змінилося на роботі начальство. Знайти спільну мову з новим директором ніяк не виходило, і чоловік, завжди до цього працював з душею і повною віддачею.
Спробував навіть потихеньку, не роблячи різких рухів, пошукати інше місце, але не досяг успіху. Новий директор тим часом прибрав всі бонуси, скинув премії, і обстановка в компанії з кожним тижнем ставала все важче.
У Ніни на роботі, навпаки, обстановка була прекрасною. Перед самою лікарнею, дівчину підвищили в посаді і керівництво всіляко натякала, що буде ДУЖЕ чекати її повернення, пропонувало всілякі бонуси і послаблення в разі, якщо Ніна вирішить вийти з декрету раніше…
Загалом, вони обговорили ситуацію і вирішили: в декрет піде Макс. Це логічніше, зручніше, вигідніше з багатьох точок зору.
– …Я думала, вони жартують! – розповідає Валентина Григорівна. – Припустити не могла, що вони таке викинуть! У нас більше ні одних знайомих таких немає, щоб чоловік в декреті сидів, а дружина працювала…
Малюкові зараз вже півроку, Максим сидить в декреті з сином, а Ніна працює, і обох це більш ніж влаштовує. Макс тягає з третього поверху досить важку коляску, багато гуляє з сином в парку, возить малюка в поліклініку, купає, переодягає, годує сумішшю, схоплюється до дитини вночі і вживає всіх необхідних заходів.
Крім того, на ньому весь побут: прання, вологе прибирання, доставка продуктів, сніданки-вечері, покупки, оплати, дрібний ремонт, взаємодія зі слюсарями-кур’єрами і багато чого ще.
Ніна займається тільки роботою, отримала нове підвищення, її кар’єра пре, як на дріжджах. Чесно кажучи, вона навіть боїться в глибині душі, що чоловік втомиться сидіти вдома і запроситься у велике життя. Було б чудово, вважає Ніна, якби Максим сидів з сином до трьох років, а то і довше.
Засмучуються від всієї цієї ситуації тільки бабусі малюка.
– Ну придумали! – зітхає Валентина Григорівна. – Дитина – без матері, чоловік – без роботи, жінка – незрозуміло де! Ох, не подобається мені все це! Добром не закінчиться… Народила з таким трудом і дитину не бачить в результаті! Цілі дні в своєму офісі… Ну, а що робити, якщо чоловік не добувач! А від Максима такого я не очікувала: сів на шию до дружини і ніжки звісив! Хіба можна так! Чоловік повинен заробляти, завжди так було. Повинен навиворіт вивернутися, а сім’ю забезпечити. А сидіти здоровому мужику в декреті – ну, не знаю… Не добре, вони придумали…
Масла у вогонь підливає і мати Максима:
– Народила і на роботу юркнула – ну що за матір! Зозуля! Я вже тепер розумію – може і не просто так не виходило у неї народити багато років! Дитина їй не особливо й потрібна. А Максу що залишається? Добре, хоч він порядною виявився, сидить з сином…?
Хто більше «не правий» і викликає обурення, як думаєте: жінка, яка втекла на роботу від новонародженого, або чоловік, «сів на шию» дружині?
А може, немає тут неправих, крім незадоволених мам?
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
