fbpx
життєві історії
Треба узаконити наші стосунки, і Боженька змилостивиться над нами, і пошле таке довгоочікуване дитятко, – сказала мені Юля. Ми так і зробили, і ви знаєте, чуда не довелося довго чекати. Ми стали батьками чудового хлопчика Максимка. Я працював на знос, і щоб була допомога з малюком, до нас приїхала сестра Юлі. Саме в той час я і дізнався всю правду. Тепер думаю про розлучення. Такий вчинок для мене неприпустимий

Треба узаконити наші стосунки, і Боженька змилостивиться над нами, і пошле таке довгоочікуване дитятко, – сказала мені Юля. Ми так і зробили, і ви знаєте, чуда не довелося довго чекати. Ми стали батьками чудового хлопчика Максимка. Я працював на знос, і щоб була допомога з малюком, до нас приїхала сестра Юлі. Саме в той час я і дізнався всю правду. Тепер думаю про розлучення. Такий вчинок для мене неприпустимий.

Мені 37 років. Я вважав себе найщасливішою людиною на світі. У мене красуня дружина та коханий синочок. Та недавно я дізнався про витівку Юлі, і в мені все перекрутилося. Це складно пояснити, та дійшло до того, що я подумую про розлучення.

У нас з Юлею ніколи не було розбіжностей, хоча я спокійний, а у неї, ще той характер. Але вона ніколи не сперечається, не суперечить, для неї чоловік на першому місці. Ми прожили кілька років разом, але дітей все не було. Потім Юля сказала, що треба обов’язково одружитися, щоб було все по божому закону. Я погодився. І відразу ж все в нас вийшло, як на замовлення.

Я був дуже радий, це наша дитина. Вона така вимолена. Синок. Я взяв підробіток, щоб було легше фінансово. Хвилювався, щоб моя сім’я ні в чому не потребувала. Юля молодець, їй було дуже важко з немовлям, мене вдома практично не бувало, але вона справлялася.

У Юлі відразу пропало молоко, перевели на суміш, а від неї проблеми з животиком. Максимко капризував вдень і вночі. Приїхала сестра Юлі допомагати з дитиною. Я, щоб не заважати жінкам, переїхав жити на дачу. Я підробляв таксистом, з дачного селища завжди було багато замовлень. Потім повернувся в місто. Одного разу зустрів лікаря-педіатра, вона передала результати аналізів. Дивлюся, а на папірці написане не моє прізвище.

Моя дружина грузинка, вона зі старовинного князівського роду. І сина записала на це прізвище, по батькові моє. Запитав, чому так? Виявляється, їм буде дуже шкода, якщо древній рід перерветься, тому вона дала синові своє прізвище. Все б нічого, та вона це зробила потайки від мене. Що мене сильно розлютило.

Я взагалі проти. Це мій син, у нього повинно бути моє прізвище. Нехай інші діти їх сім’ї народжують, але чому мій син повинен бути під чужим прізвищем? Що мені до їх старовинного роду, їхніх прізвищ?

Юля ж вийшла заміж, взяла моє прізвище (правда, подвійне), Максимка ж вона повинна була записати під моїм прізвищем і ніяких варіантів. Мої батьки і друзі заспокоюють мене, мовляв, дурниця, забудь і все.

Юля затялася, і ні в яку не хоче змінювати прізвище. Каже, коли син виросте, якщо захоче, то поміняє сам. Ще й почала казати, що в разі розлучення забере дитину і поїде до Грузії. Для мене це неприпустимо, найважча душевна зрада.

Чому так вийшло, і чи думала вона взагалі в цей момент про мене, я не знаю. Я розчарований і пригнічений до глибини душі. Я відчуваю себе обдуреним і слабким. Як таке можна пробачити?

Що б ви порадили мені, як вийти з цієї ситуації. Я сильно люблю Юлю і нашого Максимка, а що робити не знаю, на жаль.

Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page