Так зробив мій чоловік, який кинув мене з трьома дітьми напризволяще. Прожили ми 8 років в шлюбі, нapoдилися у нас дочка і два сини. Джерело
Трьох дітей ми планували. Але мабуть важка стала ноша чоловікові і він вирішив полегшити собі життя – зібрати валізу і піти.
Адже вночі погано висипається, весь вечір після роботи діти відволікають від відпочинку. Тут ще дружина пристає – відвези дочку сюди, сина туди. У всіх гуртки та секції.
Скільки грошей треба на родину заробити і все до копійки віддати. Троє дітей – це вам не жарт. Ще дружина з запитами – купи хліба, купи молока, яєць.
Чесно я взагалі від чоловіка нічого не просила ніколи: ні шуб, ні дорогих парфумів, нічого. Тільки продукти в сім’ю.
Мабуть йому стало дуже важко і він вирішив піти. Адже це найпростіше. Взяти і забути, і жити як ні в чому не бувало.
Читайте також: Нapoдила доньку, а чоловікові сказати побоялася
Пішов і навіть не згадав про дітей. Ні дзвінків, ні зустрічей, ні аліментів. Тільки дітям таке не скажеш, але по іншому вони не розуміють, де тато. Версія «у відрядженні» вже не прокатує.
Пройшов рік з того моменту. Я вийшла на роботу – потрібно годувати і одягати дітей.
Дякую моїм батькам, які встигають забирати їх зі школи і садочка, я працюю допізна. Це мої діти і я їх ніколи не кину!
Напевно ніколи не зрозумію – як одним днем можна забути своїх улюблених дітей!
