fbpx

Три роки ми вже разом з Тимофієм, я впевнена в своєму мужчині, питання лише тому, як змусити його нарешті піти з родини, адже та жінка зовсім йому не пара, вона ніяка супутниця для чоловіка його краси й статусу. Інша справа – я, мені всього 25 і я хочу народити йому дитинку

Три роки ми вже разом з Тимофієм, я впевнена в своєму мужчині, питання лише тому, як змусити його нарешті піти з родини, адже та жінка зовсім йому не пара, вона ніяка супутниця для чоловіка його краси й статусу. Інша справа – я, мені всього 25 років і я хочу бути щасливою поруч з ним.

Три роки тому я познайомилася із чоловіком моєї мрії. Це сталося в ресторані, і між нами одразу спалахнула іскра. Після вечора, проведеного разом, ми поїхали до мене додому. Я почувалася так, ніби знаю цю людину все своє життя. Це відчуття якоїсь спорідненості душ, якщо хочете.

У той момент я і припустити не могла, що мій новий супутник має дружину. Тимофій розповів мені про це лише за місяць наших стосунків. А я, наївна, нічого не підозрювала. Хоча ми завжди зустрічалися ніби таємно: то в мене вдома, то в готелі, номер якого замовляв він.

Коли я дізналася про шлюб Тимофія, зрозуміла, що стала його другою жінкою. З одного боку, мене тривожило сумління. Я не думала, що колись приміряю на себе таку роль. З іншого боку, я просто хотіла бути щасливою. Поруч із цим чоловіком я була саме такою.

Я бачила, що і Тимофію добре зі мною. Ми не просто насолоджувалися один одним, а й говорили про все на світі. Я знала про коханого буквально все, починаючи з його дитячих спогадів і закінчуючи тим, як він познайомився зі своєю дружиною. Дітей вони не мали. І це мене заспокоювало.

Я щиро вірила в те, що рано чи пізно він від неї втече. Спочатку я на це навіть натякнути не намагалася. Мені хотілося зрозуміти, чого Тимофій хоче від наших стосунків. Але минав час і нічого не змінювалося. Ми продовжували зустрічатися таємно, могли не бачитися тижнями, а потім він знову виникав, ніби нічого не сталося.

Роль другого плану почала мене втомлювати. По-перше, я хотіла певності. Мені не подобалося бути номером два у житті Тимофія. По-друге, мені було шкода його дружину Оксану. Стільки років вона живе та не знає правди. Нещасна жінка не заслуговує на це!

Півроку тому я почала говорити з Тимофієм про наше майбутнє. Прямо сказала, що хочу, щоб він розлучився, якщо наші стосунки не порожній звук для нього. Мені не хотілося маніпулювати. Я була дуже чесною і щирою з ним. Але це не дало жодного результату.

Коханий сказав, що не може піти від дружини, бо не хоче завдавати їй такого болю. Мовляв, він із нею ще зі школи знайомий. Вона для нього уособлює чистий образ ідеальної жінки. Це щось більше, ніж просто кохання чи пристрасть.

Мені було так гірко, що я була готова розплакатися перед Тимофієм. Але я стримала сльози. Наступного дня твердо вирішила зробити все, щоб досягти свого.

Але як забрати чоловіка з сім’ї? Я зовсім неконфліктна людина. Мені не хочеться розбиратися в цьому на підвищених тонах, ставити ультиматуми.

Моя найкраща подруга каже, що мені треба сказати Тимофію, мовляв, я при надії. Тоді він швидко піде від своєї дружини, адже він давно мріє про те, щоб стати батьком. А потім, коли все складеться, можна розіграти виставу і вдавати, що ніби сталося сумне і дитинки не буде.

Звучить як план, але дуже ненадійний. Найприкріше те, що я дійсно не проти народити від Тимофія. Мені 25, і я не раз думала про материнство. Мій коханий був би чудовим татом.

Я не знаю що мені робити! Я відчуваю, що загралася у гру, переможців у якій не буде. Питання лише в тому, наскільки серйозними будуть наслідки. Чому він просто не може піти дружини? Адже їх нічого не поєднує!

Я не хочу чужого, я просто прагну отримати своє, і я за ці роки упевнилася, що Тимофій – мій чоловік.

Підкажіть що небудь, адже багато хто побував у подібній ситуації.

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, спеціально для Ibilingua.com

You cannot copy content of this page