fbpx

Три роки тому наш син полинув не небеса. Його дружина, Аня, залишилася з маленькими дітьми жити в квартирі, яку ми купили Тимкові в якості подарунка на весілля. Ми з чоловіком змогли накопичити на безбідну старість і прекрасно розуміли, що безробітна невістка не зможе влаштуватися в житті без підтримки. Але Аня вилізла нам на голову і звісила ноги. Каже: – Я молода вдова, як мені жити далі?

Три роки тому наш син полинув не небеса. Його дружина, Аня, залишилася з маленькими дітьми жити в квартирі, яку ми купили Тимкові в якості подарунка на весілля.

Ми з чоловіком змогли накопичити на безбідну старість і прекрасно розуміли, що безробітна невістка не зможе влаштуватися в житті без підтримки. Але Аня вилізла нам на голову і звісила ноги.

Зараз Аня з дітьми живе буквально у нас з чоловіком під опікою. Вона вирішила, що відтепер це наш обов’язок – забезпечувати онуків і в усьому їм допомагати.

Мій син одружився на Ані, коли вона чекала першу дитину. Вони побралися, коли Тимкові виповнилося 22 роки, а невістці було 20. Звичайно, ми взяли її під своє крило і, в першу чергу, купили молодятам квартиру.

Після закінчення декрету ми дізналися, що Аня чекає другу дитину. Я це говорю, щоб було ясно, що цю дівчину ми утримували все її свідоме життя. Спочатку Аня була під опікою мого сина, а тепер під нишим. А коли сина не стало, Аня вирішила, що піклуватися про їхню сім’ю будемо ми з чоловіком, оскільки у нас двоє рідних онуків від неї. Я розуміла, що невістка залишилася без засобів до існування, а на руках двійко немовлят, тому продовжила їй допомагати.

Але коли діти підросли, я чекала, що Аня візьметься за розум і влаштується на якусь роботу, щоб триматися на плаву і намагатися хоч трохи дбати про своїх дітей. Я навіть пропонувала їй кілька варіантів, але невістка відмовлялася. Вона продовжує сидіти вдома, оскільки діти часто хворіють і тому не ходять в садочок.

Всі ці три роки Аня постійно бідкалася, мовляв, як їй нелегко без підтримки чоловіка. І говорила про те, що дітям треба курточки, чобітки, носочки і інші необхідні речі, на які у молодої безробітної матері немає грошей.

Я вже так довго вислуховую її скарги, що відчуваю себе винуватою і чимось зобов’язаною їй. А молодій сім’ї без батька треба абсолютно все, я ж теж не залізна і переживаю за онуків, не знаю, що з ними буде, коли я віддам Богові душу.

Аня весь час скаржиться на життя. Відтоді, як сина не стало, нічого не змінилося. Спочатку я їй у всьому потурала. Але потім вирішила брати онуків за руки і йти з ними купувати все, що їм треба, не враховуючи примхи невістки. Сюди ще можна додати підвищення вартості комунальних послуг, за які ми теж з чоловіком змушені платити, щоб у невістки не було боргів.

Щовихідних Аня привозить онуків до нас, мовляв, діти скучили за дідусем. А сама не зрозуміло чим займається у цей час. Може, у неї з’явився молодий чоловік, а вона це приховує, щоб далі у нас на шиї сидіти?

Я не знаю, що й думати вже. Хочеться покінчити з цим усім, але я переживаю, що невістка позбавить нас з чоловіком спілкування з онуками, якщо ми станемо менше Ані допомагати.

Передрук без посилання на Ibilingua.com заборонено

Фото ілюстративне, Ibilingua.com

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page