Три роки я знала про походеньки Ростика наліво, але мовчала. Надіялась, що одумається, у нас же з ним двоє донечок росте. По роботі чоловік часто їздив у відрядження, там і зав’язалася ця “любов”. Одного дня, коли я, як любляча дружина, смажила чоловіку котлети, і чекала з роботи, він увійшов на кухню, сів на табурет, і став “відкривати мені очі”. Як би мені не було важко, я Ростика відпустила. І ось минуло більше двадцяти років.
20 років тому я розлучилася із Ростиком. І ось тепер він знову з’явився у моєму житті.
Коли ми побралися, спочатку жили цілком нормально. Ми обидвоє працювали, виховували двох дочок. Я намагалася бути доброю дружиною та мамою, але ще й багато працювала. Чоловік часто їздив по роботі у відрядження.
І ось під час одного з відряджень він і познайомився з іншою жінкою. У нього розпочався з цією жінкою роман. Звичайно, я про це не знала.
Роман із цією жінкою у Ростислава тривав цілих три роки. А потім чоловік нарешті мені зізнався. Він сказав, що хоче розлучитися і хоче жити зі своєю коханою жінкою.
Мені було дуже важко все це прийняти. Але ж я його відпустила. Ми спокійно розлучилися, і Ростик поїхав до іншої жінки.
Ростик не приїжджав до наших дівчаток, він іноді писав їм листи та вітав зі святами. Ну і, звичайно, добре платив аліменти.
З другою дружиною у Ростика дітей не було. Вони прожили разом шість років, а потім розлучилися.
Я теж вийшла заміж, але прожили ми з чоловіком лише чотири роки. А потім мого чоловіка не стало. Після цього я вирішила більше не виходити заміж та займалася вихованням дітей сама.
І ось тепер, через 20 років Ростик повернувся до нашого рідного міста. Він мені зателефонував і запропонував зустрітись. Я погодилась. Ми почали зустрічатися з ним. Мені з ним так добре! Начебто й не було стільки років розлуки.
Ми зараз постійно ходимо у кафе, гуляємо у парку. Ростислав запропонував мені стати його дружиною та подарував гарну каблучку. Я відчуваю, що знову закохалася у свого чоловіка.
Я не знаю що мені робити. Я боюся сказати про це своїм дочкам. Але в той же час я боюся, що на старості буду зовсім одна. А ще я боюся, що Ростислав знову піде наліво. Адже не дарма є приказка про те, що не можна наступати двічі на ті самі граблі.
Хоча я сподіваюся, що Ростик за ці роки змінився і став мудрішим.
Фото ілюстративне
