fbpx
життєві історії
Це була неділя. Анна Петрівна постукала в наші двері, і не роззуваючись попросила їй зібрати сина. – В парку сьогодні якесь святкування, хочу провести з онуком гарно час. – Я не заперечувала, хоча й образливо мені було за дочку. Добре, що вона ще маленька, та й спала в той час. Але найцікавіше почалось по їх приходу додому. На щастя, чоловік все це бачив. Інакше б мені не повірив

Це була неділя. Анна Петрівна постукала в наші двері, і не роззуваючись попросила їй зібрати сина. – В парку сьогодні якесь святкування, хочу провести з онуком гарно час. – Я не заперечувала, хоча й образливо мені було за дочку. Добре, що вона ще маленька, та й спала в той час. Але найцікавіше почалось по їх приходу додому. На щастя, чоловік все це бачив. Інакше б мені не повірив.

У шлюбі 7 років. Є діти – синові 5 років та доньці 1 рік. Зі свекрухою Анною Петрівною у мене завжди були відносини нейтральні. На те були серйозні причини. Коли син був один, це мене не турбувало. З появою дочки ситуація змінилася. Суть у тому, що Анна Петрівна ділить моїх дітей. Вона любить лише Дениса. Його бере, йому подарунки купує, а Єви начебто немає взагалі й так цілий рік. Дочка її не знає. Свекруха нею не цікавиться зовсім.

Сильно зачепила мене остання зустріч. І ніби причина несерйозна, але образа така, що я хочу припинити будь-яке спілкування її та Дениса.

Недавно в неділю вона забрала сина гуляти. Коли привела його, прозвітувала за нього, розвернулась і пішла, хоча я дочку тим часом тримала на руках. До неї взагалі жодної уваги. І це мене та чоловіка дуже зачепило. Він був свідком ситуації.

Я вважаю, що манера виховання (одному все, іншому нічого) зіпсує Дениса, і він може виростити егоїстом. Та й дочка росте. Рано чи пізно вона почне про це розпитувати. Чому до брата так ставляться, а до мене інакше.

Можливо, хтось був у подібній ситуації та зможе дати пораду чи поділиться досвідом. Заздалегідь дякую за відповіді.

Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!