Це були хрестини молодшого сина Макара. Ми запросили на святкування найближчих родичів та друзів. Вже ближче вечора чоловік “розслабився”, і став говорити дивні фрази. А все почалось з того, що гості його вітали з двома синочками. Всі знали, що Антон не його рідний син, але він же його прийняв. І в один момент Максим підійнявся зі стільця, і став розставляти всі крапки над “і”. – Як тільки Антону стукне 18, я вкажу йому на двері!
Моя подруга вийшла вдруге заміж. З першим чоловіком, Русланом, вони жили душа в душу, виховували сина, але в один момент його не стало, і Софія вісім років виховувала синочка, живучи у своїх батьків. Потім зустріла Максима, який видався їй тим, з ким можна створити другу родину.
Звичайно, майбутній чоловік знав про існування сина, але спочатку прийняв їх до своєї квартири і обіцяв золоті гори. Він хотів власну дитину, і Софія подарувала йому чудового малюка, який одразу дав поштовх думкам у голові Максима, які він приховував.
Я помічала, що під час цікавого стану Софія сильно змінилася, але списувала це на те, що вона чекає на дитину, а жінки в цьому становищі змінюються як фізично, так і морально.
Коли на світ з’явився маленький Макар, нас із чоловіком та ще кілька сімейних пар запросили на хрестини. Говорили багато хорошого, дарували подарунки, тільки ось під час тостів, коли звучало “за молодшого братика”, Максим чомусь чорнів наче хмара.
Наприкінці вечора з’ясувалась причина. Вже добре “повеселившись”, він підвівся і сказав:
– Тут деякі говорили про молодшого братика і про двох синів…
– Отож, син у мене один! Цього, – тицьнув пальцем у бік дверей кімнати Антона, – виставлю у день повноліття!
У тиші, що настала, хтось намагався втихомирити Максима, а у Софії покотилися сльози. Потім пішла наступна промова”господаря”:
– А ця, якщо буде поганою дружиною, теж піде за ним!
Після цих слів Софія жбурнула виделку, і відповіла:
– Як же ти черствий зі своїми докорами та висловлюваннями! Ми вже йдемо, прямо зараз, шукай собі гарну дружину!
Вона піднялась зі стільця і пішла до кімнати. Чоловіки залишилися втихомирювати Максима, це їм давалося насилу, тому що перебравши “тато” був сам не свій. Жінки побігли за Софією, що носиться по кімнаті, у збиранні речей. З вітальні долинали дивні вигуки:
– Ну й нехай котиться, куди вона подінеться, з двома дітьми!
Софія поїхала того ж вечора до батьків, взявши найнеобхідніше спочатку. Ми з тривогою питали, що вона думає робити далі. А Софія, що заспокоїлася після ухвалення рішення, раптом сказала:
– Ремонт! У бабусиній квартирі. Побуду місяць у батьків, а поки орендарі знайдуть інше житло і почнуть ремонтувати, скільки можна слухати цю нісенітницю про повноліття?
Виявляється, на її мамі була ще й квартира бабусі, що пішла з життя, де багато років жили квартиранти. Свого часу Софія намагалася вмовити маму продати, щоб легше було з грошима, але мати не хотіла, мовляв, це буде “альтернативний аеродром”. І – як у воду дивилася. На жаль, цей “аеродром” став у пригоді для “вимушеної посадки”. Але вислухати те, що сказав Максим, тим більше у присутності сторонніх, напевно, не змогла б жодна жінка.
Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
