Чотири місяці тому ми з Юрою побралися. У нього є мама, вони з його татом розлучилися, і його старша сестра, яка заміжня і має дитину. Вони всі живуть в одній квартирі і після весілля місяць ми пожили з ними.
У моєї свекрухи Еліни Орестівни своєрідний характер, завжди тисне на жалість, якщо чоловік мені купить якусь річ, вона запитує: «А де мені?». І при цьому вдає, що ображається.
Я не можу зрозуміти її логіки. Чоловік щодня зі свого заробітку більшу частину грошей дає їй, оскільки вона так підлаштувала, що він повинен завжди давати гроші. Я не проти, нехай дає, але коли грошей нам не вистачає елементарно на побутові речі, це мене не влаштовує.
Рік тому через роботу чоловіка ми переїхали в іншу країну, в Данії живемо удвох, він щодня відправляє своїй мамі 90% свого доходу. Я думаю, що це ненормально, тому що ми молода сім’я і тим більше живемо в іншій країні, де все вдвічі дорожче, ніж в Україні.
Ми ось другий рік тут живемо і у чоловіка виникли труднощі на роботі, і він запропонував мені переїхати назад. Я зраділа, тому що скучила за своїми рідними, ми з ним одного міста. Але мені стало сумно від того, що ми житимемо з його мамою, з сестрою, з її чоловіком і з її донькою.
Я йому пояснила м’яко, що мені в тому будинку не комфортно, тобто не можу там почуватися і поводитися вільно. Він це зрозумів, і сказав, що сам теж хоче жити окремо, у нього мама дуже холодна людина, він розповідав, що у підлітковому віці на його день народження прийшли його друзі привітати, а вона не впустила їх додому, бо не любить гостей.
Вона до мене ставиться нормально, каже милі слова, але так, ніби її змушують так ставитись до мене. Я помітила, що вона до всіх так ставиться, тобто така людина, що щось скаже добре, але в голові бажає поганого. Я одразу це зрозуміла.
Сьогодні, коли я сказала чоловікові про те, що хотілося б жити окремо, він поговорив зі своєю мамою, вона все сприйняла негативно. Вона написала йому: «Навіщо я тебе народила, якщо ти мене кидаєш? Ось одружився і все, крім дружини ніхто тобі не потрібен, взагалі не з’являйся в моєму житті і твоя дружина також».
Я не знаю, чому вона так думає та сприймає. Ми тут в іншій країні і так живемо без неї, вона без нас нормально справляється, я зрозуміла б, якби їй було під 50-60, але їй лише 42 роки, здорова жінка. Я не очікувала, що вона так реагуватиме. Не знаю, чого їй не вистачає, вона любить гроші, чоловік мій забезпечує її грошима можна сказати, у неї все є.
Як їй усе пояснити нормально?
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото – Ibilingua.com.
Недавні записи
- Ми купили свекру теплу сорочку і три пари шкарпеток, для мами торт і парфуми і поїхали. Та в селі нас чекав сюрприз у вигляді Орисі і дітей. Виявляється, Орися, як повноправна невістка, розгулювала по подвір’ї з телефоном і знімала, як вона казала, “контент”. Ми привіталися і я пішла до свекрухи. Ви собі не уявляєте, яким поглядом вона на мене зиркнула, а потім сказала: “Іноді люди розходяться на деякий час, а потім знову сходяться”. І це вона сказала жінці, яка стоїть перед нею з величезним пузом
- Ввечері я вийшла у двір, а там морозище під п’ятнадцять градусів. Налякалася я і пішла в котельню, ще дров підкинути, в чоловіка нічна зміна, діти вже лягли відпочивати, а я переживала, щоб вода в трубах не замерзла. А тут наш собака вірний, дружок Чарлі, як шмигнув на м’якеньке крісло і не захотів виходити. Та й я не виганяла його, пошкодувала, щоб не змерз. Якби я тільки знала, що то ніч на Андрія, і що нам збитки зроблять, я б навпаки Чарліка залишила на сторожівці
- Після того, як дочка вийшла заміж у Польщі, а мені стало дуже важко, я зібрала всі гроші на той квиток у Краків і стала жити з дочкою і зятем під одним дахом в будинку. Але ось я в своєму меленькому селі. Ніколи не думала, що рідна дитина виставить мене за двері, залишивши без копійки. Мій зять – бездушна людина! Це я зрозуміла давно, ще коли дочка перестала допомагати мені копієчкою. Дивлюся серіали, зрідка спускаюся до холодильника і назад. Мене було не видно і не чути
- Сьогодні за сніданком Катерина Степанівна сиділа засмучена, наче хто з родичів на небеса відправився. Причиною стало те, що гуска “ласти склеїла”. Після в свекрухи піднявся тиск, а коли я його міряла, вона розплакалась, адже вона її виходжувала, годувала, купляла їй вітаміни. Скажу відверто, я в подиві від цієї ситуації. Коли моя донечка потрапила в лікарню, то моя свекруха жодної сльозинки не впустила. Більше того, вона навіть особливо цим не переймалась. Говорила так черство: “Там є лікарі і вони їй допоможуть”
- От знаєте, мені вже й самій 42 роки, не молодість. І коли до мене в Хмельницький їде свекруха, я, само собою, чекаю від Любов Дмитрівни допомоги хоч якоїсь – прибрати, ванну помити, та пиріжків хоч спекти! Так ні, моя – по магазинам, на диван з планшетом, у ванні повалятися з бульбашками. Тільки їсть, спить і гуляє, як на курорті. – Коли вже вечеря буде готова, я зголодніла! Де моя кава? Свекруха вирішила привезти до нас ще свого онука, сина мого чоловіка. І сказала, що я маю готувати його улюблені страви, піцу, гамбургери