Чотири місяці тому ми з Юрою побралися. У нього є мама, вони з його татом розлучилися, і його старша сестра, яка заміжня і має дитину. Вони всі живуть в одній квартирі і після весілля місяць ми пожили з ними.
У моєї свекрухи Еліни Орестівни своєрідний характер, завжди тисне на жалість, якщо чоловік мені купить якусь річ, вона запитує: «А де мені?». І при цьому вдає, що ображається.
Я не можу зрозуміти її логіки. Чоловік щодня зі свого заробітку більшу частину грошей дає їй, оскільки вона так підлаштувала, що він повинен завжди давати гроші. Я не проти, нехай дає, але коли грошей нам не вистачає елементарно на побутові речі, це мене не влаштовує.
Рік тому через роботу чоловіка ми переїхали в іншу країну, в Данії живемо удвох, він щодня відправляє своїй мамі 90% свого доходу. Я думаю, що це ненормально, тому що ми молода сім’я і тим більше живемо в іншій країні, де все вдвічі дорожче, ніж в Україні.
Ми ось другий рік тут живемо і у чоловіка виникли труднощі на роботі, і він запропонував мені переїхати назад. Я зраділа, тому що скучила за своїми рідними, ми з ним одного міста. Але мені стало сумно від того, що ми житимемо з його мамою, з сестрою, з її чоловіком і з її донькою.
Я йому пояснила м’яко, що мені в тому будинку не комфортно, тобто не можу там почуватися і поводитися вільно. Він це зрозумів, і сказав, що сам теж хоче жити окремо, у нього мама дуже холодна людина, він розповідав, що у підлітковому віці на його день народження прийшли його друзі привітати, а вона не впустила їх додому, бо не любить гостей.
Вона до мене ставиться нормально, каже милі слова, але так, ніби її змушують так ставитись до мене. Я помітила, що вона до всіх так ставиться, тобто така людина, що щось скаже добре, але в голові бажає поганого. Я одразу це зрозуміла.
Сьогодні, коли я сказала чоловікові про те, що хотілося б жити окремо, він поговорив зі своєю мамою, вона все сприйняла негативно. Вона написала йому: «Навіщо я тебе народила, якщо ти мене кидаєш? Ось одружився і все, крім дружини ніхто тобі не потрібен, взагалі не з’являйся в моєму житті і твоя дружина також».
Я не знаю, чому вона так думає та сприймає. Ми тут в іншій країні і так живемо без неї, вона без нас нормально справляється, я зрозуміла б, якби їй було під 50-60, але їй лише 42 роки, здорова жінка. Я не очікувала, що вона так реагуватиме. Не знаю, чого їй не вистачає, вона любить гроші, чоловік мій забезпечує її грошима можна сказати, у неї все є.
Як їй усе пояснити нормально?
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото – Ibilingua.com.