fbpx
життєві історії
Це правда, що родичі у нас, колишніх жителів союзу, розкидані по всьму простору колишнього СРСР. До російської рідні ми втікати з Харкова відмовилися категорично, тому опинилися в Таджикистані у моєї старенької тітки по татовій лінії. Останній раз я була тут в далекому дитинстві. Враження дуже не однозначні. Країна досить бідна. Ми украй здивувався тому, наскільки у таджиків все і скрізь акуратно. Всі на Мерседесах

Це правда, що родичі у нас, колишніх жителів союзу, розкидані по всьму простору колишнього СРСР. До російської рідні ми втікати з Харкова відмовилися категорично, тому опинилися в Таджикистані у моєї старенької тітки по татовій лінії.

Останній раз я була тут в далекому дитинстві, і ось обставини вирішили за нас, і ми поки що оселилися в цій країні, 5 місяців тому.

Так ми дізналися, чому радіють і про що сумують звичайні таджики у себе на батьківщині, який Таджикистан зараз і як живуть звичайні таджики у себе на батьківщині.

Всі ми знаємо, що таджики масово їдуть до нас у пошуках роботи. Це відбувається неспроста. Ми оселилися у Худжанді – одному з міст Таджикистану. Враження дуже не однозначні.

Країна досить бідна. Більшість мешканців задовольняється максимально простими умовами життя. У багатьох будинках немає гарячої води, Інтернету та й смартфони є далеко не у всіх.

Звичайно, все це не можна віднести до столиці, оскільки там рівень життя набагато вищий. Але ось у провінції, на жаль, поки що так.

Ми украй здивувався тому, наскільки у таджиків все і скрізь акуратно, як удома, так і на вулиці. Для порівняння, у сусідньому Узбекистані, коли були проїздом недавно, впадала в очі антисанітарія. На щастя, у Таджикистані таке не трапляється. Навіть у найпростіших, бюджетних кафе виглядає все дуже охайно.

Вулиці також відрізняються бездоганним порядком. Чоловік мій вважає, що найбільш вдало все можна описати виразом: «Бідненько, але чистенько».

Влітку нам дуже сподобалося те, що на вулицях Таджикистану завжди продають м’яке морозиво. Тому багато таджиків незалежно від віку люблять гуляти, тримаючи в руці такий ріжок, а не банку з хмільним напоєм, як нерідко можна зустріти у нас.

Цікаво, що при всьому вищезгаданому у кожного таджика, що поважає себе, обов’язково повинен бути Мерседес або якась інша іномарка. Але в 80% випадків місцеві все ж таки віддають перевагу саме Мерседесам. Зрозуміло, вартість їх там не менша, ніж у нас. Просто таджики заробляють за кордоном, а потім обзаводяться такою машиною. Найчастіше не дуже нова, але без перебільшень в ідеальному стані. Це говорить лише про те, що там про авто дуже старанно дбають.

На таджицькому телебаченні найчастіше можна знайти російські чи місцеві канали.

На останніх здебільшого показують висококультурне чи просто гарне кіно, концерти класичної музики чи балету, новини та передачі з главою держави. Їхній лідер обов’язково з’являється буквально в кожному випуску. По місту також повно фото з ним, які регулярно чистять і миють.

Взагалі, варто відзначити, що таджики здебільшого з великою любов’ю ставляться до своєї країни. Майже всі, з ким нам доводилося спілкуватись, після поїздок на заробітки охоче поверталися додому. Причому серед них не лише сімейні люди, а й молоді хлопці, у яких особливої ​​прив’язки до місця, начебто, немає.

Так, усі вони хочуть добре заробити. Але після повернення на рідну землю вони прагнуть збудувати великий дім, купити машину та створити бізнес.

Ось таке воно, життя в Таджикистані. Зрозуміло, що дуже і дуже багато ми ще не помітили і не зрозуміли. А лиш час покаже, чи залишимося вже тут доглядати мою тітку, чи повернемося додому, в кохану Україну.

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, з відкритих джерел.

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, спеціально для Ibilingua.com.