Це триває рік, відтоді, як моя подруга з дитиною виїхала в закордон. Вони вже повернулися, але зустрічатися ми з її чоловіком не перестали.
З Ольгою ми познайомилися 8 років тому. Ми вже були заміжніми жінками, у нас підростали сини. Познайомились ми на роботі. Коли я прийшла, то в колективі були одні пенсіонери і Оля. Ми швидко потоваришували. Виявилося, що наші сини – ровесники, народилися з різницею кілька місяців.
Ми разом з дітьми почали ходити гуляти у вихідні, а потім і зовсім вирішили перевести дітей в один дитячий садок, щоб хтось один забирав їх.
Чоловіка Олі я побачила десь за рік нашої дружби. Він був далекобійником, високий, худорлявий, одним словом, звичайний чоловік. Все почалося, коли мій чоловік втратив роботу та почав дуже часто заглядати в склянку. Перестало вистачати як грошей, а й елементарної чоловічої сили. Я стала часто просити Макса, чоловіка Олі, мені допомогти, і він з радістю погоджувався.
Коли минулого року Оля з сином виїхали закордон, ми з Максимом зблизилися ще більше. На той час я вже розлучилася з чоловіком.
Якось Максим полагодив мені пралку, і я запропонувала каву та бутерброди, оскільки почувала себе зобов’язаною. Ми сиділи і розмовляли, він сказав: “Будь-який чоловік був би радий бути твоїм чоловіком”.
Я запитала: “І ти теж?”.
Він розсміявся і сказав, що він одружений, і що ми не на сході, щоб по 5 дружин мати, а ось бути коханим чоловіком – це інша справа.
Потім повисла незграбна пауза. Макс замовк, я теж мовчала. Від цієї найвищої тиші в мене пересохло всередині, ніякий чай не помагав. Я зрозуміла, що закохуюся, але совість не дозволяла зробити перший крок. Я не знала, куди себе подіти. І тоді Максим сказав, що йому час йти.
Місяць я ходила сама не своя. Що зі мною, навіщо мені все це треба? Чи вартий роман із чоловіком подруги нашої дружби з Олею? Головою я розуміла, що ні, а от душею.
За місяць зателефонував Максим, сказав, що треба поговорити, призначив зустріч. Я прийшла, хоч і сумнівалася. Він був із квітами, зізнався у коханні. Я не знала, що робити, але я була щаслива.
Це відбулося на орендованій квартирі. Ми зустрічалися в ній раз на тиждень, потім частіше, і так упродовж року. Ми обоє під час наших зустрічей – на сьомому небі від щастя. Може тому, що заборонений плід солодкий?
Нічого подібного з чоловіком я ніколи не відчувала. Макс каже, що він теж. Цілком можливо – Оля дуже сором’язлива і не може терпіти розмови на особисті теми.
Ми продовжуємо зустрічатися, хоч подруга й повернулася. Я зійшлася з чоловіком, він взявся за себе, заради мене пішов із далекобійників і знайшов роботу в місті.
Оля народила доньку і зараз у декреті. Вона мені довіряє, дозволяє чоловікові ночувати у нас вдома, тож ми майже не ховаємося. Чоловік мій їде на зміну, Макс йде до мене.
Недавно Оля мені сказала, що я для неї як сестра. Вона мені довіряє, як самій собі, і іншій подрузі вона б не довірила чоловіка, а в мені вона впевнена. А я посміхаючись їй в обличчя, а за спиною… Хоча може вона здогадується, але її все влаштовує?
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, Ibilingua.com
