– Це ти чогось не розумієш, – перебила мене свекруха. – Не можеш мати дітей, шукай причини в собі. А сина мого не чіпай! Вважай, що я тобі допомогла тим, що підказала, що потрібно перед чоловіком вибачитися. Інакше, повторюю, він сюди не повернеться

Я на межі розлучення. Ми з Максимом живемо вже четвертий рік. Трохи більше року тому ми вирішили, що пора нам мати дітей.

Але дванадцять місяців спроб – не вийщло. Тоді я звернулася до лікаря, здала всілякі аналізи, пройшла необхідні процедури. Вердикт лікарів: здорова.

Тоді в клініці мені сказали, що, можливо, причина криється в чоловічому здоров’ї, мого чоловіка.

Вдома я не знала, як сказати Максиму, що тепер йому особисто доведеться звернутися до лікаря. Адже, чоловіки всі ці процедури морально переносять набагато важче, ніж жінки.

Як я і думала, чоловік всіляко став відмовлятися від відвідування лікаря:

– Ну до чого ця трата грошей, – говорив він, – ти здорова, а значить будуть діти. Треба тільки час і більше старатися.

Я, хоч, і була готова до подібної відповіді, але не змогла стримати сліз і перейшла на крик:

– Як можна так байдуже ставитися до того, що у нас до цього часу немає дітей! – переповнювали мене накопичені емоції. – Ми рік за роком не можемо мати дітей! І ти думаєш, що дитина у нас, сама собою з’явиться, за помахом чарівної палички?

Лайка тоді перейшла в великого скандалу. Та такий, що чоловік одягнувся і пішов:

– Я до мами, – кинув він наостанок. – Як заспокоїшся – телефонуй.

Максима не було всі вихідні, а в понеділок увечері пролунав дзвінок у двері. Я відкрила, не дивлячись у вічко. Думала, чоловік прийшов. Але на порозі стояла Тетяна Павлівна, моя свекруха.

– Пустиш? – сухо запитала вона.

– Звісно.

– Я в курсі вашої сварки з Максимом. Я вважаю, що він не повинен до тебе повертатися, поки ти не вибачишся.

– Чекайте-чекайте, ви, мабуть, не все знаєте, тому що моєї провини в нашій сварці немає.

– Відправляти чоловіка на обстеження – це приниження для сильної статі!

– Ви, напевно, чогось не розумієте, – намагалася я пояснити Тетяні Павлівні, мету обстеження.

– Це ти чогось не розумієш, – перебила мене свекруха. – Не можеш мати дітей, шукай причини в собі. А сина мого не чіпай.

Тетяна Павлівна різко встала, закинула сумку на плече і продовжила:

– Вважай, що я тобі допомогла тим, що підказала, що потрібно перед чоловіком вибачитися. Інакше, повторюю, він сюди не повернеться.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook.

You cannot copy content of this page