Мені 19 років, і у мене є синок, якому лише 1 рік, а його батько так і не знає, що він народився.
…Це вийшло випадково, на корпоративі. Коли я дізналася, що чекаю дитинку, відразу звільнилася і більше його не бачила. Довго гризлася з питанням, сказати чи ні. Але я ще йпереживаю, що він з багатої сім’ї, а я проста звичайна дівчина. А що, якщо він забере сина?
Через деякий час я знайшла іншого хлопця, зараз разом живемо на зйомній квартирі. Він працює зварювальником. З грошима нам, чесно кажучи, важко. Я ж, як тільки хотіла піти на роботу, дізналася, що знову стану мамою.
Термін не великий, тижнів зо три всього, і що робити, не уявляю Залишити дитину, але мучать сумніви, а чи не кине він потім мене? А як жити далі будемо? Чи витягне він сам нашу сім’ю?
А не народити – всі знають, який це гріх… Але і жити в злиднях з двома дітьми, теж особливого бажання немає. Хоча хлопець мій і радий, і розписатися пропонує. Але знову потім переїзд і знімн квартира…Не знаю, чесно, як вчинити, так втомилася від цих думок.
Моджливо, вихід – сказати багатому батьку мого першого синочка, що в нас дитина, доветси це, якщо треба і подати на аліменти?
Автор: Люба
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
