– Це якась помилка, у мого чоловіка немає дітей!
Маші було вже двадцять вісім, заміжня вона жодного разу не була, дітей не мала. Зате мала хорошу машину і квартиру, яку заробила на превелику силу. В особистому житті все якось не складалося. Дівчина не вірила розведеним чоловікам, а таких, які ще не були одружені, серед її ровесників не було.
На роботі весь колектив знав про принципи своєї молодої начальниці. Всі мовчки шкодували її і пророкували Маші самотню старість. Але доля жінки склалася досить не передбачувано.
Новий заступник Маші, Ігор, приїхав з іншого міста. Видатний такий, красивий чоловік. Він сподобався не тільки всієї жіночої частини колективу, а й самої Маші зокрема.
– От би і ще й ніколи не одружений був!
Так думала дівчина, але все не знаходила вільного часу, щоб спуститися до відділу кадрів і подивитися особиста справа нового працівника. Зате сам Ігор часу дарма не втрачав. Влаштувавшись на робочому місці, він почав надавати знаки уваги Марії Олександрівні і вже через тиждень запросив її на побачення в ресторан.
Подружившись і з іншими працівниками свого відділу, Ігор встиг дізнатися переваги начальниці в кольорах, їжі та про те, що вона не розглядає чоловічі кандидатури з сумним досвідом в сімейному житті. Ігор був колись одружений, але овдовів пару років назад, тому вирішив приховати факт наявності штампа в паспорті.
Маша швидко закохалася в Ігоря. Вже через пару місяців зустрічей коханий зробив їй пропозицію. Вони вже мали йти в ЗАГС подавати заяву, як Ігор раптом виявив, що втратив барсетку з документами, потрібно було терміново відновлювати паспорт.
Насправді ж, чоловік побоявся, що наречена побачить штамп про шлюб і… запис про те, що у нього є дитина…
Через два тижні «чистий» паспорт був готовий і Маша з Ігорем подали все ж заяву. Весілля було красивим, а медовий місяць молодята провели на екзотичних островах.
Задоволені і щасливі Маша і Ігор вийшли на роботу.
У той день, коли пролунав цей дивний дзвінок в кабінеті Марії Олександрівни, Ігор залишив свій телефон вдома.
– Вітаємо! Ігор Валерійович тут працює?
– Так. Тільки зараз його немає на місці, від’їхав з виробничих питань. А що ви хотіли?
– З його матір’ю стався нещасний випадок і його неповнолітня дочка, яка перебуває з нею в той момент, тепер залишилася без піклування дорослих. Ви не могли б передати Ігорю Валерійовичу, що він повинен терміново приїхати за нею?
– Це якась помилка, у мого чоловіка немає дітей!
Але на тому кінці дроту вже поклали трубку. Роз’яснень Маші довелося чекати довго, Ігор повернувся на роботу тільки до кінця робочого дня.
– Навіщо ти мене обманював? Ти був одружений і у тебе є дочка!
Ігор не став з’ясовувати яким чином дружина дізналася про все це.
– Я дуже боявся втратити тебе… Пробач… Моїй дружини не стало, коли Аня була зовсім маленькою. Моя мама допомагала мені ростити її. Вона ж і вмовила мене залишити дочку з нею, коли мене перевели сюди. Я планував забрати її незабаром, але зустрів тебе і полюбив. Я дуже сподівався, що з часом все вирішиться як щось само собою…
Маші стало шкода і Ігоря та його маленьку дочку… вона відчула себе якоюсь безсердечною і раптом згадала про матір коханогоного.
– Ой, що ж ми сидимо! Там з твоєю мамою щось трапилося, треба терміново їхати за дівчинкою і дізнатися все…
Ігор зрозумів, що Маша пробачила його і радісно обняв кохану. Потім подружжя поїхало до рідного міста Ігоря забирати п’ятирічну Аню. Виявилося, що бабуся невдало впала і зламала ногу.
Стан літньої жінки було не критичним, але про всяк випадок її помістили в стаціонар. Додзвонитися до Ігоря ніхто не міг, тому на прохання матері, лікуючий лікар і подзвонив на робочий номер.
Тепер вся ця велика сім’я живе разом. Маша дуже рада, що у неї є така доросла дочка, а незабаром чекає ще й на появу сина.
Фото – ілюстративне.
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
