Цей новий рік я вирішила провести дома на самоті. Готувати настрою не було. Я зайшла в найближчий супермаркет, купила два готові салати: олів’є та шубу, і пляшечку “з бульбашками” – для мене однієї в сам раз. До привітання по телевізору залишалися лічені години. Та в цей момент в двері задзвонили.
– Давай ми з тобою зустрічатимемо новий рік із моїми друзями! На дачі за містом! Там у дворі така чудова ялинка росте. Ми її нарядимо! Така краса вийде!
– Але ж я їх навіть не знаю! Вони там про своє будуть спілкуватися. Як я “увійду” в їх компанію? — невдоволено сказав Денис.
– Так якраз й познайомишся!
Ми сиділи з Денисом, моїм хлопцем у кафе. Зустрілися ми з ним після роботи. Я пила обліпіховий чай, а Денис пив свій улюблений чай із ромашкою. Я намагалася вмовити Дениса святкувати новий ріку саме так, як того хочу я. Але домогтися від нього згоди не змогла. Ми посперечалися.
– Який ти впертий, як ослик! Якщо не готовий мені поступитися, то я цей новий рік взагалі зустрічатиму без тебе! Усе! Починаємо інше життя! І не забудь повернути мені ключі від квартири.
Я одягла пальто та вийшла з кафе. Я була впевнена, що Денис скоро мене наздожене. Так було завжди.
Разом із Денисом ми вже два роки знайомі. Цілий рік ми з ним живемо разом. Я дуже часто йшла, але Денис мене завжди наздоганяв і ми мирилися.
Але цього разу Денис чомусь мене не наздогнав.
– Ну нічого! Він ще мені зателефонує!, – думала я і заспокоювала себе.
Але Денис так і не зателефонував. Він навіть не написав.
– Невже це справді все? Невже ми з Денисом розлучимося? Ось куди ж він зник? – хвилювалася я.
Я хотіла зателефонувати першою, але потім зупинила себе.
Я сама собі сказала, що перша миритися не піду.
Я ледве ходила на роботу. Мені потрібно було складати проєкт, але я ніяк не могла зосередитися.
До нового року залишилося лише два дні. Я із заздрістю дивилася на своїх подруг, які купували подарунки, складали меню на новорічний стіл.
А я не знала, де і з ким зустрічатиму новий рік. Їхати до своїх друзів без Дениса мені не хотілося. Я просто не знала, що мені робити.
І ось в новорічну ніч я просто сиділа за святковим столом у себе в квартирі. Я була одна. На столі у мене стояв напій з “бульбашками” та кілька салатів, які я купила готовими вже в супермаркеті. До нового року залишалося лише дві години.
Я слухала новорічні пісні та лила сльози. А тут раптом відчинилися вхідні двері. Це був Денис!
Він тримав у руках два величезні пакети.
– Вибач, що без попередження! Але ж ти рада мене бачити? Ти не будеш проти, якщо я приготую для нас святкову вечерю?
Я кинулася з усіх ніг до Дениса, обійняла його і поцілувала.
– Як добре, що ти прийшов, Денисе! Яка ж я щаслива!
А Денис гладив мене по спині і казав:
– Ну, не такий уже я і впертий!
Ми разом швидко приготували святкову вечерю і чудово зустріли новий рік.
Як добре, що мій Денис виявився такою розумною людиною.
Цієї новорічної ночі Денис зробив мені пропозицію, і я погодилася стати його дружиною!
Фото ілюстративне
