Цієї суботи свекруха мені в мийці взагалі цілу гору посуду лишила! І мій терпець урвався.
Раніше ми жили окремо, але тепер в силу обставин довелося переїхати до свекрів. Раніше у мене з мамою Тараса були нормальні стосунки, з чоловіком взагалі чудові, але тепер я зовсім перестала розуміти чоловіка та свекруху. Все господарство по дому на мені: прибирання, обід, вечеря тощо.
Терпець у мене урвався днями, коли свекруха залишала купу посуду в мийці. І взагалі я вже втомилася приходити додому після роботи і готувати вечерю на всіх з дня в день.
Я постаралася донести до чоловіка, щоб його мати мені допомагала. Тарас передав ці слова матері. Прийшов до мене злий і мені каже:
– Тобі що, тяжко посуд помити? Вдома ж не 40 людей!
Я зрозуміла, що це слова матері, і вона налаштовує його проти мене. З цього все почалося і з кожним днем у нас стосунки тільки гірше. Намагалася зі свекрухою налагодити стосунки і навіть попросила допомоги у неї. Почула:
– Мовчи, роби так, я і Тарас кажемо.
Жити окремо у нас немає можливості, мої батьки дуже бідні і дуже далеко. Як бути? Розлучатись? Допоможіть будь ласка порадою.
Жаль сина рости без батька. Чому я у такій ситуації? Не знаю, що робити, як налагодити своє життя і життя нашої родини. Дякую велике заздалегідь за всі ваші відповіді і думки.
Фото – авторське.
Передрук без посилання на ibilingua.com заборонено.
