Цього року мій чоловік умовив мене на відпочинок в Карпатах серед його родичів. Грошей і можливостей на повноцінну відпустку ми не маємо. Свекри живуть в досить курортному райцентрі Закарпаття. Вони мають свій великий будинок, частину якого вони здають в оренду відпочивальникам. Спочатку мене все влаштовувало, доки справа не дійшла до їжі. Ми сіли за стіл: свекруха приготувала багато смачних страв. Абсолютно вся їжа пахла дуже неприємно. Більше мене туди не заманиш! Хоч свекри й запрошують нас на Новорічні свята, але красно дякую після такого. Я відчинила холодильник і все зрозуміла

Цього року мій чоловік умовив мене на відпочинок в Карпатах серед його родичів. Справа в тому, що зараз ми переживаємо не найкращі часи. Грошей і можливостей на повноцінну відпустку ми не маємо. Але й до свекрухи зі свекром за Ужгород я їхати не дуже хотіла. Розуміла, що все одно доведеться витратитись.

Ольга Петрівна і Степан Миколайович живуть в досить курортному райцентрі Закарпаття. Вони мають свій великий будинок, частину якого вони здають в оренду відпочивальникам. Спеціально до нашого приїзду вони звільнили одну кімнату, щоб нам було комфортно. Ми мали свій душ і туалет і навіть окремий вхід.

Спочатку мене все влаштовувало, доки справа не дійшла до їжі.

Після приїзду ми сіли за стіл: свекруха приготувала багато смачних страв. Вранці Ольга Петрівна запросила всіх до столу та подала вчорашні розігріті страви. Якщо чесно, мені дуже хотілося приготувати якийсь свіжий омлет чи звичайну кашу.

Але свекруха на свою кухню мене не пустила: «А це все я куди подіну? Ми не в ресторані, доїдатимемо!»

Не подумайте, що я привереда. Просто абсолютно вся їжа пахла дуже неприємно. Так сильно, що апетиту в принципі не було.

В обід мама чоловіка приготувала кілька нових страв. А на вечерю подала все, що залишилося зі сніданку та обіду разом. І знову цей запах!

Мені таки вдалося непомітно пробратися на кухню. Я відчинила холодильник і все зрозуміла. Усі полиці були заставлені каструлями без кришок. Зрозуміло, всі запахи змішуються, а їжа стає несмачною!

Я вирішила м’яко поговорити зі свекрухою. Сказала, що можна їжу складати в контейнери. Так вона і місця менше займатиме, і запах і смак не змінить. Це ж так просто! Але у відповідь я почула, що не маю жодного права давати непрохані поради та господарювати на чужій кухні. Хто б сумнівався.

Весь наступний тиждень історія повторювалася. Насамкінець я не витримала і запропонувала чоловіку приготувати свіжий шашлик. Найцікавіше, що свекор підтримав мою пропозицію.

Але Ольга Петрівна влаштувала концерт:

«Який шашлик? У вас немає грошей, самі говорили. Навіщо купувати свіже м’ясо, якщо в холодильнику купа їжі лежить. Якщо так хочете, можу з морозилки курку дістати!”

У той день маму чоловіка ми не послухали. Приготували з чоловіком соковите м’ясо і чудово повечеряли всією родиною. Діти та свекор були в захваті. Тільки от Ольга Петрівна як води в рот набрала: під час вечері не промовила ні слівця.

Я розуміла, що попереду ще цілий тиждень відпочинку. Але терпіти куховарство свекрухи вже просто не було сил. Тож попросила чоловіка з нею поговорити.

Максим запропонував мамі, щоб я теж хоч іноді готувала для всіх. Але Ольга Петрівна була непохитна:

«З якого дива я повинна пускати когось на свою кухню?! Ви не поважаєте мене тим, що ходите у кафе і купуєте свою їжу. Невже я так погано готую?”

Доводити й пояснювати щось цій жінці було марно. Тож ми з чоловіком вирішили, що нам треба їхати. Щоб остаточно не скривдити родичів, ми сказали, що Максима терміново викликали на роботу. На такій сумній ноті закінчився наш осінні відпочинок в Карпатах.

Більше мене туди не заманиш! Хоч свекри й запрошують нас на Новорічні свята, але красно дякую після такого.

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, спеціально для Ibilingua.com