fbpx

Ця “дама” мені одразу не сподобалася, але я з тих людей, що краще помовчать, ніж щось сказати, а потім годинами вислуховувати в свою адресу всяке різне. Всі ми зайшли в автобус. Я навіть не стараюсь сісти, оскільки багато людей похилого віку, ну і звісно ж, дітей. Та “дама”, побачивши багато негативних поглядів у свою адресу не стала мовчати. Ох, скільки ми наслухались. Добре, що мені лише три зупинки довелось з нею проїхатись

Ця “дама” мені одразу не сподобалася, але я з тих людей, що краще помовчать, ніж щось сказати, а потім годинами вислуховувати в свою адресу всяке різне. Всі ми зайшли в автобус. Я навіть не стараюсь сісти, оскільки багато людей похилого віку, ну і звісно ж, дітей. Та “дама”, побачивши багато негативних поглядів у свою адресу не стала мовчати. Ох, скільки ми наслухались. Добре, що мені лише три зупинки довелось з нею проїхатись.

***

Випадок в одному із транспортів в столиці.

Сьогоднішній ранок. Погожий липневий день. Літня погода. Сонечко.

Під стать погоді усміхнені обличчя столичних людей.

На автобусній зупинці кілька мам і тат з дітьми. В цей час зазвичай юних жителів столиці везуть в дитячий сад.

За звичкою народ пропускає батьків з їхніми чадами.

Але сьогодні несподівано з’явилася досить пристойно одягнена жінка років сорока з похмурим скандальним обличчям, яка почала розштовхувати всіх, в тому числі і дітей, “прориваючись” у автобус, в якому було достатньо місця для всіх.

Не бажаючи псувати собі настрій з ранку, народ нічого їй не сказав, але багато пасажирів докірливо подивилися, бо така поведінка жінки якось не в’язалася з образом жінки.

Зазвичай від таких можна чекати все, що завгодно, але почути від жінки презирливе “наплодять дітей” довелося вперше. Але про все по порядку.

Побачивши докірливі погляди на свою адресу, похмура пасажирка на весь автобус почала говорити: “Що ви на мене тут все вилупилися. Наплодили дітей невідомо від кого, потім пропускай їх. Нічого народжувати було!”

Один чоловік не стримався і запитав її: “А ви точно жінка? Чи мені здалося”.

У відповідь він почув, що такі, як він, таким і займаються, а потім ці діти невідомо ким виростають. Потім вона ще всяке-різне говорила, противно було слухати.

Якби не зупинка біля станції метро чоловік, батьки з маленькими дітьми і ще багато пасажирів, багато б чого нового про себе дізналися. Але, слава богу, приїхали…

Ось такі вони іноді бувають жінки… Добре, що іноді…

Фото ілюстративне, з вільних джерел

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page