Чому в сімейній парі, про дітей більше піклується і переживає мама, аніж батько?
Цим питанням я задаюсь, уже кілька років.
Колись давно, коли ще була дівчиною, то мріяла про справжню сім’ю, таку, як у моїх батьків і навіть кращу. Де будуть дітки і багато любові.
Потім я зустріла свого коханого Олега. Прозустрічавшись два роки ми стали на рушничок щастя. Батьки для нас постарались про житло, а це невеличкий будиночок, на околиці міста.
Та вся романтика згасла між нами, як тільки народився наш первісток. Данилко часто хворів і ми постійно металися по лікарях.
Та вже коли наш синочок підріс і пішов у школу, лихо наче минувало.
Данило наш старанний хлопчина він захоплювався багатоборством, а ще любив читати і вчитись. Тому вже після дев’ятого вступив у фізико-математичний ліцей.
Зізнаюсь чесно, мені не легко було відпустити дитину, знаючи що він буде тиждень там жити і лише на вихідні приїжджатиме додому.
На тиждень я старалась сину купити трохи смаколиків, а подекуди їхала забирати на вихідні, а потім відвозила його у ліцей.
Сама я працюю у батьків на фірмі, а мій чоловік автомеханіком.
Щось останнім часом заробітки в нього не дуже, тому він постійно бурчить, що нема грошей, хоч я вже давно не прошу у нього ніяких коштів, мені вистарчає мого заробітку.
Та цими вихідними ми взяли Данила і поїхали в кіно, а після і на піцу сходили.
Так поневолі вийшло, що за кіно оплатив мій чоловік. Ох і бурчав він цілу дорогу додому. Що нам слід навчитись економити, що потрібно менше викупляти сину марципанів, а піцу можна і вдома спекти.
Я не розумію позиції свого чоловіка, так і хотілось йому сказати, що час ставати мужчиною і заробляти більше, щоб подбати краще про нас з сином.
Та я, як завжди, змовчала, можливо мені забракло духу сказати це чоловіку прямо в лице, а можливо не хотіла чергової “бурі”.
Десь глибоко в серці я ще кохаю свого Олега, та почуття вже далеко не ті що раніше.
Та як допомогти Олегу стати успішнішим?
Щоб він знову відчув себе справжнім чоловіком, який не буде жаліти коштів на своїх рідних.
А навпаки, як колись, радуватиме нас приємними несподіванками і подарунками?
Автор – Успішна Емма
Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.
Передрук категорично заборонено!
У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!
Запрошуємо вас підписатися на “Наш канал на Youtube“
Недавні записи
- П’ять років минуло з того часу, як ми з сестрою перестали спілкуватися. І ось днями Анна мені написала повідомлення в одній із соц. мереж. І хоч мені дуже сумно без неї, бо росли ми з Анною наче сестри близнючки, та пробачити вчинок її чоловіка я не можу. Надто сильно він нам нашкодив свого часу. Дмитро прекрасно знав, що до суду я на нього не подам, бо надто сильно люблю сестру!
- Ми з живемо у великому будинку разом з мамою чоловіка. У Віри Павлівни в домі багато вільних кімнат, вона казала, що їй самотньо самій і запросила нас, поки ми з Олексієм не придбали ще своє житло. І ми на свою голову погодилися. Живемо, але мене все дратує до дрібниць. Поясню, чому. Все почалося з наших заручин, коли моя майбутня свекруха сказала Льоші: “Ти поспішаєш, дивися щоб не пошкодував”! Весілля було за її сценарієм. Я не пробачила. Вона лізе у все «куди пішли», «чому мені не сказали, що затримаєтеся», «що приготувати», а коли кажеш, що приготувати – свекруха готує не те, а на свій смак і багато, ніхто не з’їдає, летить у смітник. Віра Павлівна постійно гладить речі мого чоловіка, коли вони не потребують прасування. Днями причепилися до Льоші, що у нього маленький заробіток, а їй в її віці хочеться краще і якісніше харчуватися
- За вечерею донька сказала, що з нетерпінням чекає, коли знову побачить Марічку та маленьку Кароліну. Роман почервонів, а мені знадобився час, щоб прийти до тями і розкласти усе по-поличках. Лише на другий день я запитала чоловіка, хто така Марічка. Він мовчав, змінюючи колір лиця, як хамелеон, і я почала змушувати його відповідати на мої питання. Це в голові не вкладається. В мого чоловіка є позашлюбна дитина, а моя рідна сестра – її мама!
- Денис зателефонував мені, щоб спитати, як готувати відбивні і варити супчик, бо Наталя, бачте, образилась на нього, що він відмовив їй в покупці дублянки. Я як це почула, давай їй дзвонити, але виявилося, що Наталя заблокувала мій номер. Вона в нас сама знаюча і сама розумна і їй нічиї поради не потрібні. Зі свого боку мені шкода мого братика, що в нього така сім’я. Він у мене добряга і трудоголік. Та Наталка не цінує в ньому ці якості
- В церкві людей було не багато, мабуть через негоду. Та мій сусід Петро приїхав із невісткою, це я вже побачила, як підходила до воріт церкви. Після служби всі повільним ходом рухались до домівок. Я також боялась послизнутись і впасти, тому особливо не спішила, тай думала, що можливо сусіди мене покличуть, щоб підвезти. Аж тут такі верески, мій сусід Петро вигукував, щоб невістка вийшла з машини