З чоловіком ми живемо у селі, виховали сина і дочку.
Діти наші вже дорослі, обидвоє вже мають свої сім’ї, живуть окремо від нас. Дочка Галина живе у селі а син Дмитро з сім’єю в місті, взяли собі двокімнатну квартир в іпотеку, вони з дружиною гарно заробляють, трохи відклали самі, трохи ми з чоловіком допомогли, тай так придбали своє власне житло.
А ось сваха моя відмовилась докласти на квартиру, сказала їй ніхто не допомагав і вона так виховує свою дочку, нехай добиваються всього самі.
Хіба так можна з рідною дитиною, як-не-як а в місті все дорого, все потрібно собі купити, тай хто як не вона має знати про це, адже вона в нас пані з міста.
Моя сваха, після того, як її чоловік покинув цей світ, вийшла заміж вдруге, і від нового чоловіка має сина. Ох і балує вона його, а от про дочку часто і забуває, телефонує зрідка, тай таке.
Невістка часто мені жалілась, що відчуває, що мама її менше любить за брата. Вітчим моєї невістки Наталі, чоловік зі статком, має свою фірму, та скупий, виділяє свасі гроші немалі, та контролює на що вона їх витрачає.
Цими вихідними я їздила до свахи на ювілей з дітьми. Так той ювілей вони справляли в дорогому ресторані з музикою. Сваха вибрана була, чуть як не молодуха, сукня до підлоги, на обличчі макіяж, зачіска – ну модель, то на таке вона гроші має, а дітям допомогти не хоче.
Та ми з чоловіком у всьому собі відмовляємо, щоб відкласти грошей і допомогти дітям, так завжди робили і наші батьки, адже наше життя ми присвятили сину і дочці і вже давно забули про свої забаганки.
А моя сваха дбає тільки про себе, вона думає, що буде вічно молодою, та може прийти такий час, що вона буде потребувати допомоги дітей, на яку вона не заслужила.
А ви як думаєте чи є якесь виправдання для цієї жінки?
Автор – Наталя У
Передрук заборонено!
Фото ілюстративне спеціально для ibilingua
