fbpx
життєві історії
– Твого тут нічого немає! Я зроблю так, що ти сама підеш з цієї квартири, – так сказав мені чоловік

Наближається день судового засідання по розлученню. Переживаю, як все пройде. Намагалася поговорити з чоловіком про розподіл майна, але до спільного ми не прийшли.

Шукаю в голові, як вийти з ситуації, що склалася з мінімальними втратами.

У нас спільна дитина і, безумовно, я як мати, буду намагатися, щоб під час розподілу це враховували, у неї життя тільки починається і хто допоможе нашим дітям, як не ми самі.

Не хочеться втрачати, то, що було нажито працею, зусиллями і стараннями.

Настрій чоловіка мені не подобається, останній його прихід до нас ще більше зміцнив моя думка про це.

Він зробив таку заяву з приводу квартири, в якій проживаємо ми з дочкою:

– Я тут прописаний, тому можу, приходити, коли захочу, і жити тут маю право. Все по закону.

– В такому разі і я буду приходити в будинок, де ти живеш в будь-який час. І якщо там будуть сторонні люди, будемо цей факт фіксувати, – відповіла я.

– У тебе немає прописки за цією адресою, тому, там ти ніхто – продовжував чоловік.

– Це спільно нажите майно в законному шлюбі, я маю таке ж право, як і ти.

– Я сьогодні залишаюся ночувати у вас, – сказав він і пішов стелити ліжко в іншій кімнаті.

– Це не по-людськи, у кожного з нас своє життя, а зараз ми будемо дратувати один одного, і це ще більше збільшить розрив між нами.

Чоловік начебто мене не чув, або не хотів чути. Все вляглися по різних кімнатах, кожен двері в свою кімнату закрив.

І тут у чоловіка почалися нескінченні дзвінки, розмови. Я, зціпивши зуби від злості, сховалася з головою під ковдру, щоб заспокоїтися і постаратися заснути. Крізь сон почула, як грюкнули двері.

Прокинувшись вранці, чоловіка в квартирі не виявила, чесно, мене це дуже порадувало.

На мій жаль, через день його прихід до нас повторився. Поведінка його було більш зухвалою і провокаційною, намагався якомога сильніше вкусити мене словами. Я розуміла, що ці парафії сплановані заздалегідь і мають під собою мотивацію.

Наведу приклад одного з його останніх висловів:

– Твого тут нічого немає, я зроблю так, що ти сама підеш з цієї квартири. Мої адвокати замотають тебе по судах.

Всередині все кипіло, але піддатися на його провокацію я не могла.

– Поживемо – побачимо. Знаю я твоїх адвокатів, – не здавалася я.

– Тобі життя здасться пеклом!

– Не пророкуй собі майбутнє, – спокійно сказала я.

Це уривки з наших розмов, але з них можна зробити висновок, що цивілізованого розлучення у нас не вийде.

Звичайно, певними діями я намагаюся себе захистити, але все-таки сподіваюся і на розсудливість чоловіка, може бути, він зрозуміє, що в даній ситуації він уже завдав мені багато болю і не варто цей біль кратно збільшувати.

Фото ілюстративне з вільних джерел.

facebook