У нас з мамою завжди були хороші стосунки, але в період мого дорослішання її не було поруч. Мама розлучилась з татом і переїхала жити до нового чоловіка, а мене перекидали від однієї бабусі до іншої, але я зараз не про це.
Так сталося, що коли я вийшла заміж ми стали жити разом і мама почала мене повчати, як все треба робити правильно.
Мене це страшенно дратує, бо змогла ж я успішно жити сама і їсти і прибрати могла, а тепер, виявляється, я все роблю не правильно.
Кожен день чую, що я не правильно виховую дочку Мілану, бо як це так, що вона до сих пір “висить на мені”, як так, щоб дитина вимагала “їсти маму” прямо на вулиці, це ж не правильно, що люди скажуть? А Мілані всього рік і місяць, щоб ви розуміли.
– Ти чому Мілану так рано від пипки відівчила? На вулиці зима, холод, так би хоч мала чим рота прикрити дитині.
Але я що, мала заставляти, як все це сталося само собою. Мені інколи здається, що мама просто хоче зачепити мене, але для чого? Я давно самостійна людина, і вже це робити пізно…
Я вже мовчу про те, як ми не жаліємо дитину, коли їздимо з нею відпочивати. Цього року на вихідні, всього на три дні поїхали в Карпати – це ж неприпустимо з такою маленькою дитиною. А те, що люди за кордон літають, зі ще меншими дітками, вона й чути не хоче.
Дратує коли на вихідних ми з чоловіком збираємося погуляти разом, моя мама починає пхатися, що “зараз не йдіть, бо дитина за 2 годинки має їсти супчик, а мамине молочко то не їжа” і все в такому роді.
Мої батьки, як були молоді, теж жили з батьками моєї мами, то моя баба не любила коли до них приходили гості, все нила, що та подружка не добра, а та заздрить, а той друг любить погуляти і т. д.
Тепер моя мама ниє так само, хоча колись казала, що зі своїми дітьми буде інакше. От і я боюся, щоб не повторювати потім цих же помилок, я вже кажу чоловіку збирати гроші Міланці на окрему квартиру, щоб в майбутньому до неї не пхатися зі своїми порадами.
Поділіться своєю думкою. Як правильно пояснити мамі, що ми давно дорослі і самостійні? Не хочу її ображати, але сил все це вислуховувати також немає.
Передрук без посилання на ibilingua.com – заборонений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел
Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook
Недавні записи
- Я не хочу старіти сама! Ніколи не думала, що перестану радіти своїм дням народженням! Але зараз мій 70-річний ювілей, який я зустріну 10 грудня, мене не радує. Я почуваюся зовсім самотньою при живому синові, а все через те, що я не порозумілася з невісткою, не стала їсти ту її дієтичну нісенітницю. Та зараз би я вже згідна. У будинку немає ні м’яса, ні курки. Тільки риба, яйця та сир, іноді навіть не справжній. Принесла їм цукерки ще на минуле Різдво: карамель, желе, нуга, вафлі, шоколад. Так невістка їх викинула
- Майже рік нема мого захисника, а зі мною і сином живе мама чоловіка. Я сама її покликала минулої зими, щоб їй не було так самотньо і сумно. Я думала, разом нам буде легше. Але я більше так не можу, дуже хочу знову відселити свекруху, та Віра Василівна в свою квартиру переселенців пустила. Вона щовечора співає Макарчику ту саму колискову і називає його Микитою, готує щодня тільки те, що любив малим і вже дорослим Микита. На стіл, коли ми сідаємо їсти, ставить для Микити тарілку і кладе прибори
- На вихідних в невістки був день народження. Я купила гарну подарункову торбинку, поклала туди шкарпетки, шампунь і цукерків до повної, трюфеля, ті, які невістка полюбляє. Прийшовши до дітей, я привітала їх гарними побажаннями і вручила подаруночок. Та від відповіді невістки я ледь не почервоніла. “Тут, лише торбинка красива, а вміст, так собі”. За столом я себе почувала незручно, довго не сиділа, сказала, що звикла швидко лягати спати. А сьогодні, як плівку перемотую в голові ці слова
- Нас з сестрою ростила й виховувала тітка Ліда, мамина сестра. І ось тітки не стало. Ми сиділи якраз за поминальним столом, коли я зважилася розпочати цю розмову, обличчя моєї сестри вмить змінилося. Але я маю подбати про свою дитину і забезпечити її, як сестра не розуміє! Нині ми не спілкуємося. І так, я її розумію
- Моїй свекрусі всього 55 років, жінка в соку! Так ні ж, ломиться жити до нас, як свекра не стало, хоче аби я перед нею на задніх лапках скакала, подай-принеси. Вона втомилася, їй важко – втратила чоловіка, таке в країні коїться. Свою квартиру переселенцям хоче в оренду віддати і з нами грішми ділитися, чоловік в захваті від ідеї мами. Зарано ще вінки купувати, а вона зібралася! Краще би заміж ще вийшла. Готувати вона так і не навчилася, хіба що кілька дуже вже буденних страв страв: макарони, смажена картопля і яєчня, не більше. До прибирання ставиться за принципом «головне, щоб не як у свинарнику». От нащо це мені в моїй квартирі? Він хоче взяти кредит у банку та поміняти мою квартиру з доплатою на трикімнатну