Ти хочеш, щоб я, як і першу нашу дитину, виховувала одна, без няні? Ні, дорогенький. Тоді я була молода, і недостатньо мудра. Вдруге на ці ж граблі я не стану!, – відповіла я чоловіку на його пропозицію подарувати спадкоємця. – Спершу почни заробляти так, щоб на няню хватило, і тоді тільки я подумаю.
Останнім часом світ сильно змінився, а разом із ним змінився і жіночий погляд на появу дітей. Нещодавно обговорювали зі знайомою одне питання і вона розповіла, що чоловік мріє про сина, але вона проти. Вона впевнена, що вони поки що не можуть дозволити собі фінансово стати батьками другої дитини. Однак поняття про нестачу грошей у всіх різне, але поговоримо про це докладно.
– Мені вчора мій чоловік заявив, що я трохи “заїлася”. Раніше люди по п’ять дітей народжували та обходилися без пральних та посудомийних машин, а я другого йому подарувати не хочу. Насправді він правий, що я не хочу другої дитини через фінансові питання та відсутність фізичної допомоги.
Наших з чоловіком батьків уже давно немає на цьому світі. З донькою мені довелося справлятися самій, Василь іноді лише допомагав у вихідні. Йому доводиться багато працювати, щоб ми нічого не потребували. Я за час декрету перетворилася на недоглянуту товсту тітку. Я немала грошей ні на нові речі, ні на косметику. Про те, щоб няню найняти, я навіть мріяти не могла. Ми живемо із сім’єю в іпотечній квартирі, тут уже не до обновок. Саме тому для мене дуже важливо, щоб були фінанси на оплату послуг няні.
Якщо провести невеликі розрахунки, все стає на свої місця.
Нам із Василем доводиться із наших двох зарплат платити комунальні платежі, купувати одяг, хоча б один раз на рік відпочивати. Це все без надмірностей, за мінімальних витрат. Зараз ми можемо це дозволити тільки завдяки тому, що я теж почала працювати. Якщо я піду в декрет, то залишається лише зарплата чоловіка плюс крихітна допомога. З материнського капіталу ми зможемо частково погасити іпотеку, що насправді не вирішить проблему, оскільки ще залишиться борг у розмірі чималої суми.
А зараз основне питання!
Невже я насправді багато хочу? Я егоїстка? Зараз ми можемо вже обійтися без няні, але наших зарплат насилу вистачає навіть на найнеобхідніше. А як ми виживатимемо, якщо у нас буде дві дитини? Я щодня дякую Богові за те, що у нас із чоловіком є робота, але від звільнення в наш час ніхто не застрахований.
З іншого боку, Василь все частіше повертається до питання появи на світ спадкоємця. Я боюся, щоб він через це із сім’ї не пішов.
Який вихід?
Я чудово розумію, що якщо я наважуся подарувати чоловіку другу дитину, то всі питання щодо її виховання та догляду ляжуть на мої плечі. І мені доведеться це все робити одній без будь-якої допомоги.
Потім мені доведеться вийти на роботу і тягнути не лише на своїх плечах побут та дітей, а й виконання своїх службових обов’язків. Я не хочу жити у дві зміни. Василь буде, як і раніше допомагати мені виключно на вихідних, тому що решту часу він втомився.
Тепер скажіть я обґрунтовано чи ні сумніваюся в тому, що народжувати мені чи ні другу дитину. Після кожної суперечки з чоловіком я думаю про те, що мені й однієї дитини з головою достатньо, я доньку і сама зможу виростити.
А як вважаєте ви, права моя знайома чи ні?
Фото ілюстративне
