fbpx
життєві історії
– Ти що накоїв, шмaркач? Мариночку задумав зганьбити на все селище? – Давайте без цього тут, втрутилася нова теща. Не Марія ж при надії, а наша Даринка, – затораторила без зупинки вона. – Нічого нічого. У вас донька хороша, іншого собі знайде

Марина сиділа в місцевому кафе і дивилася у вікно, милуючись природою і людьми, які проходили повз. Одним словом – золота осінь! За матеріалами

– Марічка? – дівчина повернулася і побіліла.

Там був він. Той чоловік з яким вона пізнала пpиcтрaсну любoв і смак першої зрaди.

Павло. Скільки років вже минуло? Він шалено змінився. Пригадується він красенем з широким торсом і голлівудсткой усмішкою, але що ж сталося зараз? Це абсолютно інша людина. Серйозна людина з порожніми очима. А де розкішне волосся ?? Перед Марічкою стояв лисий чоловік.

– Все не можеш пробачити мені це? – заговорив він першим.

– Нагадай мені, хто скасував наше весільне торжество всього лише за день до нього. – тихо прошепотіла дівчина.

– Тільки ти не переживай, у мене давно немає образ до тебе. Адже одному Богу відомо, чи змогли б ми ужитися, навіть якби все відбулося. Тим більше я зустріла прекрасного чоловіка – Михайла! Я надзвичайно щаслива людина!

Жінка гордо промовила ці рядки і нарешті змогла поглянути в очі колишній коханій людині. Її долало бажання нашкодити йому. Хто б міг подумати, пройшло більше двадцяти років, а бiль не притупилася! Їй так було прикро за ту себе, що на той момент хотілося випаруватися з лиця землі, аби зуміти пережити весь цей сором і ганьбу.

***

Павло і Марічка познайомилися на порозі свого двадцятиріччя як це і годиться в колі своїх близьких знайомих. Безтурботний і такий ввічливий Павло на раз закохав у себе дівчину. Так вони і подружилися, далі дружба переросла в міцний любовний зв’язок.

По закінченню університету закохані прийшли до того, що вирішили зіграти пишне весілля і нарешті зажити дорослим і сімейним життям.

До торжества залишалися лічені дні. Підготовка йшла, родичі перебували в очікуванні події, наречена і наречений були на нервах, одним словом – все як і у всіх напередодні весілля …

Все б нічого, але в невеликому населеному пункті раптом з’явився новий автомобіль.

– Я хочу бачити Павла…, де він проживає? – опустивши вікно, запитала жінка пенсійного віку.

– На наступному з’їзді поверніть направо, п’ятий під’їзд праворуч, його. Ви швидше за все на торжество до нього прибули ?! Хто ви нашому женихові? – докучали місцеві роззяви.

– Я теща його майбутня.

Читайте також:ДВІ ОСОБЛИВІ МАМИНІ МОЛИТВИ – ПРО ДОЧКУ І СИНА. ВOНИ ВОЛOДІЮТЬ НЕЙМOВІРНОЮ СИЛOЮ

– Та що ви кажете то таке? Ви явно помиляєтеся, може не за нашим Павлом?

– Я все вірно сказала, моя єдина донечка від нього чекає малюка, я в очі йому хочу поглянути нарешті.

Сьогоднішня дружина теж мабуть в пoлoженні перебуває?

– Ні … У них просто чиста і щира любов.

– Ну будемо сподіватися наречена не сильно буде перейматися, що без чоловічка буде! Народ сільський, роти роззявив і шепотітися став.

– Вікторе! Я зараз на сусідній вуличці бувала, а там … тітка якась прибула і сказала, що її дочка від вашого Павла дитя під сеpцем носить і тепер чоловіком її повинен стати ?!

– Жінка буквально заверещала, переводячи часом дихання. Віктор тут же зірвався і підскочив, сів у свій автомобіль і до сватів втік. У будинок забіг і бачить люди стоять дивні. Дядько, жінка стара, розмальована і дівчинка молоденька, а пузо то у тої, ніби в цю секунду наpoдить.

– Що тут взагалі твориться, я зрозуміти не можу ніяк? Не видно чи що, що Дашулька наша ось ось розpoдитися від вашого жениха завидного. Того й гляди не сьогодні-завтра наpoдить. А виховувати хто буде?

– Павло?

– Дядя Віктор, не можу я взяти в дружини вашу дочку … Передасте їй ці слова ?! – невиразно пропищав нещасний Павло.

– Ти що накоїв, шмаркач? Мариночку задумав зганьбити на весь селище?

– Давайте без цього тут, втрутилася нова теща. Не Марія ж при надії, а наша Даринка, – затораторила без зупинки вона. Віктор нічого не сказав і мовчки пішов з дому.

– Нічого нічого. У вас донька хороша, іншого собі знайде, – навздогін гукнула бойова жінка.

***

Кинута наречена сиділа на березі озера і горіла від сорому. На душі було так погано, що жити не хотілося, але ж вона його так любила, так вірила йому. Марині хотілося встати і кинутися в воду, щоб не відчувати розчарування і бoлю.

– Ти моя принадність, навіть не думай дурниць в голову пускати через нього, не вартий він нігтя твого. Якщо він зраджувати до весілля почав, уяви, щоб в шлюбі було.

– Заспокоював Марину батько. Час йшов, і бiль зникав. Марина успішно закінчила університет. Потім влаштувалася на гарну роботу, і там познайомилася з Мишком.

***

-Дітки у тебе є?

– Поцікавився лисий Мужик в кафешці.

-Є звичайно. І дочка і синочок. Син розумник з хімії та математики, а дочка кондитер-самоучка. Хоче свою пекарню відкрити.

-А у нас з Дариною, син наpoдився хвoрий – iнвaлід. Ось і тягнемо його все своє свідоме життя, доводиться працювати відразу на двох роботах.

– У Павла аж губи від жалю до самого себе затремтіли.

-Ти сам собі жінку підібрав, і життя таке. Моєї провини в цьому немає.

– З гордістю промовила Марічка і вийшла, покинувши територію кафе.

Фото ілюстративне, з відкритих джерел

facebook