– Ти щось знову накоїв, Мироне? – я стояла посеред вітальні, дивлячись на ключі від будинку, які він простягав мені.
Мирон завжди робив мені дорогі подарунки після своїх зрад. Це був його спосіб загладити провину, відкупитися. Нові сережки після того, як я дізналася про його інтрижку з секретаркою. Відпустка в Єгипет після того, як сусідка проговорилася, що бачила його з якоюсь білявкою в ресторані. Та коли він подарував мені будинок, я зрозуміла – цього разу сталося щось набагато гірше.
– Це сюрприз, Даринко, – його голос був надто солодким, надто вивіреним. – Ми ж завжди мріяли про власний будинок біля річки. Я вирішив, що настав час.
Я глянула на нього. Гарний, підтягнутий, впевнений у собі. Колись я вважала його найкращим чоловіком у світі. Він міг заговорити будь-кого, розвеселити компанію, створити ілюзію ідеального життя. Але я давно навчилася читати його. А зараз він нервував.
– Просто так? Без жодної причини? – я перевела погляд на ключі. – Де підступ, Мироне?
Він провів рукою по волоссю, як робив завжди, коли збирався сказати щось, чого мені точно не захочеться чути.
– У мене є інша сім’я, Даринко, – видихнув він нарешті. – Син і донька. Я більше не можу це приховувати.
Мене немов крижаною водою облили. Я звикла до його пригод, але це… Це було зовсім інше. Це не просто якась тимчасова інтрижка. Це означало, що весь цей час він жив подвійним життям.
– І давно ти мене дуриш? – голос прозвучав хрипло, неначе не мій.
Мирон зітхнув. Він навіть не намагався заперечувати.
– Декілька років…
Я засміялася. Гірко, нервово, майже істерично. Кілька років. Я жила у брехні кілька років. Я думала, що все контролюю, що закриваю очі на його походеньки заради сім’ї, заради стабільності. А він тим часом виховував дітей в іншому домі.
– І хто вона? – я стискала руки так, що нігті впивалися в долоні.
Він опустив погляд. Я вперше бачила, як він вагається. І тоді він сказав це.
– Це Яна.
Я відчула, як світ пішов обертом.
Яна. Моя найкраща подруга. Жінка, яка знала всі мої секрети, якій я довіряла більше, ніж сестрі. Саме вона колись казала мені: “Мирон ніколи не зміниться, Даринко. Будь мудрішою”. І тепер я зрозуміла, чому вона так казала. Бо знала, бо сама була частиною цієї історії.
Я повільно сіла на диван. Відчувала, як холод розтікається по тілу. Мирон щось говорив, намагався пояснити, виправдатися, але я його вже не чула. В голові лунало тільки одне питання: “Як я могла цього не помітити?”.
Він хотів піти красиво. Віддати мені будинок, залишити мені “все, що я захочу”, щоб я не піднімала скандалу. Він вважав, що гроші вирішать усе. Але він не знав одного – цього разу я не збиралася мовчати.
– Ти думав, що я прийму цей подарунок і просто дозволю тобі піти? – нарешті промовила я, піднімаючись. – Що знову зможеш відкупитися?
Він нічого не відповів. Просто дивився на мене тим самим поглядом, яким дивився кожного разу, коли я прощала його.
Але цього разу я не пробачила.
Яна навіть не намагалася зі мною говорити. Я бачила її випадково через кілька днів – вона стояла в супермаркеті, і коли помітила мене, швидко відвернулася. Їй було соромно? Навряд. Просто незручно.
Мирон намагався ще кілька разів налагодити зі мною контакт. Казав, що “нічого не хотів приховувати”, що “так сталося”, що “він розривався між двома родинами”. Але я більше не вірила жодному його слову.
Я продала той будинок. Гроші витратила на свою справу, відкрила маленьке кафе, про яке давно мріяла. Вперше за багато років я почала жити для себе, а не для когось іншого.
А Мирон? Він отримав своє. Яна теж. Як виявилося, вона теж не була єдиною жінкою в його житті. Не минуло й року, як він закрутив роман з іншою. І якою ж іронією було те, що Яна дзвонила мені, щоб поплакатися, щоб поскаржитися, як “їй боляче”.
Я просто посміхнулася і поклала слухавку.
А тепер скажіть мені – чому жінки так часто заплющують очі на очевидне? Чому ми боїмося правди, навіть коли вона стоїть перед нами у всій своїй жахливій сутності? І чи варто взагалі давати другий шанс людям, які зраджували тебе роками? Розкажіть, чи потрапляли ви у подібні ситуації і як із них виходили?
Фото ілюстративне спеціально для ibilingua
Передрук суворо заборонений!
