Ти справжній мужик, – з гордістю дивився на свою донечку Сергій, – Диви, скільки голів сьогодні закотив! Будуть знати!
Саме так! Свою маленьку Іринку Сергій інакше, як «мій син» і не називав більше. Дуже вже він про сина мріяв. А Галя його все не могла дитя до терміну доносити. А тут – диво!
Казали, погладжуючи Галиного животика, він усе звав з собою синочка майбутнього то на рибалку, то в гараж. Коли ж Галі сказали, що на світ з’явилася дівчинка, та аж завила від відчаю. Сергій бігав і заяву писав, мовляв сина на доньку йому підмінили. Але дівчинка наче дві краплі води татко була, тож ходу справі не дали.
Як привезла Галина доню в додому, з Сергієм щось трапилось. Накупляв хлопчачого одягу і заборонив Галі навіть називати дитину жіночим ім’ям. Бідолашна жінка мусила тікати і ховатисмя з документами, аби доню Іринкою записати.
Усі дивуються, чому Галина отаке ставлення чоловікові дозволяє, а вона як заведена всім відповідає одне:
– То він так жартує, аби людей позлити. Ну, яка людина тому повірить?
Але чим старша Іринка ставала, тим більше люди помічали: таки то не жарти. Росла дівчинка такою собі пацанкою. З іграшок лиш машинки визнавала, ганяла із сусідськими хлопчаками на велосипеді цілими днями. Мова, хода і зовнішність малої, були дуже далекими від дівочих.
– Мій пацан! – гордо казав Сергій, а мала і рада татусеві годити.
Отямився татко лише коли на світ з’явилась друга донька Софійка. Іринку перестав називати пацаном і все горнув до себе своїх донечок. Почав купувати сукенки своїм дівчаткам і ляльок. Але Іринка на відріз відмовлялася змінюватись. Десятирічна дівчинка настільки звикла до того, як жила, що змінам, які запровадив раптом Сергій, противилася з усіх сил.
Сергій сердився на старшу доньку. Вони часто з’ясовували стосунки. Врешті, Сергій просто відправив малу з дев’ятого класу подалі від дому, аби не “срамила”.
…До подвір’я Сергія сусіди викликали наряд. Чувся лемент і галас впереміш з такими міцними слівцями, що не кожен чоловік їх знає. Кажуть, після двадцяти років відсутності до Сергія приїхала старша донька. Людям було вельми цікаво побачити Ірину, адже про неї ні Сергій, ні Галина згадувати не хотіли, а в соцмережах дівчини не було.
Але Ірини ніхто не побачив. Замість неї на подвір’ї з’ясовував з батьком стосунки якийсь чоловік. Люди чули, як Сергій гнав чоловіка і наказував більше не з’являтися, а той, плачучи казав, що саме Сергій його таким зробив.
Уже пізніше людям відкрилось усе: Ірина стала Романом. Усі двадцять років заробляла гроші, аби таки стати для тата «сином». Кажуть, навіть родину має. Але коли врешті все сталось, Сергій навіть на поріг сина не впустив і зрікся.
А менша їхня донечка з пелюшок для нього “Принцеса” і “Як добре, що не така, як старша!”
Автор Анна К.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
