Ти ж розумієш, за іпотеку плачу я, тому у випадку розлучення, вона повинна належати мені, – сказав Вадим, коли ми вечеряли. Я спершу навіть подумала, що він правий, але згодом все переосмислила. – Весь цей час я купую чоловіку одяг, годую його, і в кінцевому результаті, ще й без даху над головою залишаюся?
Мене звуть Іванка. Ми з моїм чоловіком часто сперечаємося і не тільки. І привід у нас завжди для цього один і той самий: гроші. Справа в тому, що у нас зовсім різні погляди на сімейний бюджет.
Я думала, що у нас після весілля з чоловіком буде загальний бюджет. А мій чоловік із цим не згоден. Він хоче, щоб ми вкладали в наш сімейний бюджет 2/3 його зарплати та 1/3 моєї зарплати. А решта зароблене – ми можемо витрачати, хто як хоче.
Але Вадим заробляє набагато більше, ніж я.
Ми не маємо свого житла. Чоловік хоче купити квартиру. Вадим вважає це правильнішим, ніж винаймати квартиру. У нього є накопичення – певна сума і її має вистачити на іпотеку.
Вадим захотів, щоб ми підписали шлюбний контракт. У ньому написано, що якщо він купує квартиру за свої гроші і платитиме за неї іпотеку, то якщо ми раптом з ним розлучимося, то квартиру отримає він. Ну а я залишуся ні з чим.
Вадим нічого не хоче купувати за наші спільні гроші. Говорить, що взагалі мені не довіряє. Я взагалі не зрозумію, чим я заслужила таке ставлення до себе. Ось чому він мені так не довіряє? Хіба я давала йому привід? Звичайно ж ні!
Але я погодилася на це.
Наразі чоловік зі своєї зарплати платить іпотеку. Але робити нічого вдома він не хоче. Виходить, що я і працюю, і займаюся будинком. А у разі розлучення – залишуся без житла. Хіба це все буде чесно та справедливо? Звичайно ж ні.
А я ще при цьому маю відкладати гроші на покупку квартири. Адже мені теж потрібно купити собі квартиру, щоб у разі розлучення я не залишилася ні з чим.
Вадим чітко сказав, що ми ніколи не матимемо спільного бюджету. Я просто не знаю, що мені робити і який можна знайти вихід із ситуації, що склалася.
Я в тупику…
Фото ілюстративне