Свекор прийшов на кухню, коли я готувала вечерю, бо свекруха відпочивала. Він сів за столик, і якось дивно почав поводитися. А потім таки наважився і каже мені. – Я, звичайно, повинен тебе попередити, щоб ти не ображалася на мого сина, коли одного дня дізнаєшся, що в нього хтось є. Ти ще коли за Максима заміж виходила, помилку зробила, тому, щоб не плакала. А це, рано чи пізно, станеться. Ти ж не думаєш, що мій син ще довго протримається, з такою старою, як ти?
На думку батька мого чоловіка, я заслужила те, щоб Максим в майбутньому так зі мною повівся. Боя старша за чоловіка… Дивина та й годі!
Між мною та моїм чоловіком різниця в п’ятнадцять років, незвичайним чином: на мою користь! Але це ніколи не турбувало жодного з нас.
На початку наших стосунків я злегка задавалися питанням, чи правильно все роблю, але Максим швидко переконував мене, що це не варте уваги.
Однак наші стосунки мало не закінчилися на початку, тому що мій коханий зійшовся зі своєю колишньою дівчиною досить несподівано. Нема чого прикрашати: він мені тоді “наставив роги”, але ми не були в офіційному шлюбі.
Звичайно, я відразу подумала, що це тому, що та дівчина така ж молода, як він. Зрештою ми про це поговорили, все уточнили і залишилися разом. Через кілька років ми відгуляли весілля.
Моя свекруха швидко виявилася справжнім феноменом, для якої головне – бачити сина щасливим. Насправді, за її словами, я принесла безпеку і стабільність в життя її сина і в її життя також! Проте мій свекор – точнісінько навпаки! Він завжди був холодний до мене, “Я забрала у нього сина”.
Останній раз ми з чоловіком були в свекрів тиждень тому. Свекор прийшов на кухню, коли я готувала вечерю, бо свекруха відпочивала.
Він сів за столик, і якось дивно почав поводитися. А потім таки наважився і каже мені.
– Я, звичайно, повинен тебе попередити, щоб ти не ображалася на мого сина, коли одного дня дізнаєшся, що в нього хтось є молодий і красивий. Ти ще коли за Максима заміж виходила, помилку зробила, тому, щоб не плакала. А це, рано чи пізно, станеться. Ти ж не думаєш, що мій син ще довго протримається, з такою старою, як ти?
Потім свекор ще довго мені натякав, що був би не проти, поки в нас немає дітей, щоб ми розбіглися, і Максим зустрів свою “справжню долю”.
Читайте також: Мені за п’ятдесят. Діти вже дорослі. З чоловіком сімейний бізнес, двоповерховий будинок, до корони постійні подорожі. Єдине, чого немає, так це любові з моєї сторони. Я б дуже хотіла розлучитися, але друзі і родичі мене просто не зрозуміють. Я сама себе, якщо чесно, не розумію. Іван готовий зірку з неба мені дістати. Він кохає мене, і не скупиться на гарні слова. Але мені цього мало
Мені це так неприємно було слухати, але чоловіку я поки нічого не розказала. Я боюсь його реакція. Ні, він якраз стане на мій бік, але з батьком стосунки зіпсуються, так точно. А я цього хочу найменше.
Для себе прийняла рішення, не часто до свекрів навідуватись.
Так буде краще для всіх…
Фото ілюстративне спеціально для ibilingua
Недавні записи
- Людмила Іванівна після нашого з Михайлом весілля вела свій контроль виключно через сина. Мене вона сильно не чіпала. Особливо це було помітно, коли на світ з’явився наш синок Тимур. Але після того, що витворила свекруха, я боюся любої тіні, коли гуляю коляскою в парку чи на вулицях. Я була в подиві. Старша жінка, і щоб на таке піти!
- Цього місяця Світлана повідомила мені, що розлучається. Я хотіла їй допомогти. Я запросила дочку на обід, сподіваючись, що вона зможе довіритися мені й відчує полегшення. Я хотіла її втішити. Але вона, здається, зовсім не чекала від мене допомоги. – Зі мною все добре. Я не розумію, чому ти продовжуєш так зі мною поводитися, – сказала вона мені ображено
- Я була при надії, а грошей на оренду не було, тому ми й переїхали жити до свекрухи. В той час, як лікарі просили берегтися, Ірина Степанівна повторювала, що цікавий стан не недуга. А коли дізналася, що в день “Х” чоловік буде поруч зі мною, взагалі з котушок злетіла. – Хто таке чоловіку показує? Це ж зовсім без розуму треба бути!
- Діти росли, батьки чоловіка їх нормально виховували. Але з якого дива нам взагалі там жити? Вона давно вже в оренді і з неї нам щомісяця капає непогана сума, яку не соромно витратити на якісь свої цілі. А будинок, це будинок. Його ми будували для себе. Він чудово підійшов би навіть для нас п’ятьох і навіть зять би не почував себе там утисненим. Свати як води до рота набрали. Ми купили м’яса для шашликів, закусок, гарно облаштували двір
- Виникло серйозне непорозуміння з дочкою. Скільки можна! Так, мені 67, я збираюся заміж, виселити квартирантів зі своєї квартири та переїжджати туди з Романом. Я виконую обов’язки домробітниці та няні і при цьому не отримую жодної віддачі натомість