Моя сестра довгий час говорила усім, а в першу чергу мені, що мій син схожий не на хлопчика, а на дівчинку. Всьому виною було довге волосся. На осінніх канікулах вона вирішила самотужки все виправити. Я ледь сина впізнала.
Ні я ні чоловік не мали нічого проти того, щоб наш шестилітній син Устим ходив з довгим волоссям. Але моя сестра Маруся не може з цим змиритися.
Маруся мене розлютила, і я не знаю, чи пробачу її коли-небудь. Вона сама мати двох дітей, мала б мати розум. Але коли мій Устим був у неї на осінніх канікулах, стало зрозуміло, що Маруся просто не може пояснити деякі речі.
У нас з чоловіком гарне і густе волосся, і я рада, що Устим успадкував його від нас. З такою шевелюрою колись він обов’язково буде завидним хлопцем і від дівчат не буде спокою.
Йому самому дуже подобається його стрижка. Ми коли його перед першим вересням стригли, він дивився на нас, як на злих людей. І то була лише легка зачіска, щоб чубчик не сильно ліз в очі.
Не знаю, з якого мультфільму був герой з довгим волоссям, але Устимчик хотів мати таке ж волосся. Я не бачила в цьому проблеми. Крім того, у дитячому садку, який він минулого року закінчив, кілька хлопчиків також мали довге волосся.
Те саме і в школі. Устим в першому класі, і я бачила хлопчиків з паралельних класів з довшим волоссям. Чоловік також підтримує сина. В цьому я не бачу нічого поганого.
Моя сестра Маруся залишається, мабуть, єдиною в родині, хто має проблему з довгим волоссям Устима.
Коли вона побачила, що ми не підстригли його перед школою, то сильно почала “бурчати”.
– Та він схожий на дівчинку… – сказала Маруся, зовсім не піклуючись про те, що мій син її чує.
– Ти помиляєшся, для хлопчиків нормально мати довше волосся, – відповіла я Марусі.
Але на цьому вона не зупинилася. Мама розповідала мені, що коли вона була вдома, вона також говорила їй про волосся Устима.
Одним словом, це було для неї питання номер “1”.
Двоє її синів ходять з підстриженим волоссям, можливо, до сантиметра, тому що Маруся вважає, що вони повинні мати коротке волосся, бо вони хлопчики.
Мама сказала не хвилюватися про це, Маруся просто така людина.
Мені було шкода, що моя сестра в 21 столітті живе з цими стереотипами, але вирішила все ж таки не втручатися.
Чутки, якими Маруся “наситила” родину, були не найгіршими.
Тиждень тому в Устима були канікули. Ми з чоловіком на два дні мали заплановану зустріч по роботі. Щоб не залишати сина одного, ми відвезли Устима до тітки Марусі, перед тим все узгодивши.
Перший день минув добре, а ось на другий Маруся задзвонила і сказала приїхати і заспокоїти свого сина.
– Я не знаю, що маю з ним робити!
Я летіла всю дорогу сама не своя, бо не розуміла, що там коється.
Устим стояв в кутку весь в сльозах, а на голові робилося таке, наче якась дитина вчилася на ньому стригти.
– Любий мій! Що трапилося?
– Тітка хотіла мене підстригти… – плакав він.
– Ти зовсім розум втратила?, – випалила я. І мені було байдуже, що навколо діти.
– Як ти могла до такого тільки додуматися? – звернулася я до сестри. Вона лише знизала плечима.
Устим мав ще той вигляд. Мені знадобилося чимало зусиль, щоб переконати його хоча б трохи виправити це неподобство в перукарні.
Мій син дуже засмучений і щодня питає, коли воно виросте.
Відтоді я не розмовляла з сестрою. Я просто сказала їй триматися подалі від мого сина. Інакше я її підстрижу…
А як би ви вчинили на моєму місці?
Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.
Передрук категорично заборонено!
У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!
Запрошуємо вас підписатися на “Наш канал на Youtube“
