fbpx

У 27 років я працювала у великій іноземній компанії на добре оплачуваній роботі.  Встигла накопичити пристойну суму. коли зустріла Петра. Закрутилося кохання, я радо начепила на ніс рожеві окуляри. Ми жили на мій заробіток. Через рік ми вийшли на новий рівень – шлюб, плюс його мама. Все почалося, коли я сказала Петі, що ми скоро станемо батьками

У 27 років я працювала у великій іноземній компанії на добре оплачуваній роботі.  Встигла накопичити пристойну суму. коли зустріла Петра. Закрутилося кохання, я радо начепила на ніс рожеві окуляри.

Ми жили на мій заробіток. Через рік підключилася його та моя рідня, і ми вийшли на новий рівень – шлюб.

Оскільки я з іншого міста, мою онокімнатну квартиру ми здавали у найм, а жили у квартирі Петра,  з ремонтом, зробленим на мої гроші, та технікою, купленою за мої кошти. З нами ще жила мама Петі, Катерина Олександрівна.

Купили ми машину на мої гроші, у відпустку їздили на мої, жили на мої. Тобто, чоловік зовсім ні про що не турбувався. А навіщо? Коли є така доброта наївна, як я.

Все почалося, коли я сказала Петі, що ми скоро станемо батьками. Мої накопичення на той момент майже вичерпалися. І я вважала, що чолорвік тепер утримуватиме нас, не знижуючи рівня нашого життя. Боже, якою ж наївною я була.

Несподівано для мене виявилося, що на мене йде занадто багато фінансів. До цього часу чоловічок мій вже не приховував свою сутність і окуляри рожеві з мепне спали, я почала розуміти, що звернула не туди.

Не буду вдаватися в побутові подробиці, як результат – я пішла від Петра з 3-х місячною дитиною без нічого.

Зі свого досвіду скажу: дуже страшно йти в нікуди з дитиною. І дуже прикро.

Але я вдячна собі, що у мене вистачило сміливості і сил піти.

Досвід важкий, отриманий дорогою ціною, нікому не побажаю такого. Але воно того варте.

Зараз мені 33, вийшла заміж, двоє синів.

Завдяки тому, що було в моєму житті, я дмухаю на холодне молоко і змогла убезпечити себе та своїх дітей від башатьох неприємностей. Мій чоловік Андрій любить обох хлопчиків однаково. Всі нюанси обговорювалися до шлюбу, тому сюрпризів немає для жодної зі сторін. Чоловіка я дуже люблю і ціную, шкода, що довелося довго на нього чекати.

Чи згадую недобрим словом колишнього та його матір? Ні.

Вони самі покарають себе таким ставленням до людей. Нехай живуть собі щасливо. Але подалі від мене.

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, ibilingua.com

You cannot copy content of this page