у 60 років моя бабуся Віра Степанівна оголосила, що виходить заміж. Ми були у ступорі. Чому? Кілька слів про саму бабусю.
У 24 роки вона залишилася вдовою з двома дітьми, оскільки наш дід не повернувся з війни. Все своє життя вона присвятила вихованню своїх дітей, а потім – виховання онуків.
Ніколи – ключове слово – ніколи! – ми не бачили в її будинку жодного чоловіка. І навіть не було ніяких розмов про сильну стать. І раптом таке!
Тепер про нареченого бабусі. Жив він в іншому місті. Старший за неї на 14 років, тобто на той момент йому було вже 74! Видавець. Познайомився з бабусею через свою родичку, у якої гостював у нашому місті. Після кількох зустрічей Макар Іванович відразу зробив бабусі офіційну пропозицію.
Зрозумілі були наші сумніви, але бабуся прийняла рішення вийти заміж. Ми прийняли цю ситуацію і впустили в нашу сім’ю нового родича.
Жили вони у злагоді, і навіть потім бабуся вмовили діда переїхати в наше рідне місто, щоб вона могла спілкуватися зі своїми дітьми і з нами, онуками. Я була тоді підлітком.
Прожили бабуся Віра і дідусь Макар разом 19 років! Дід пішов у віці 93 років. Бабуся ще 8 років жила сама.
Я завжди ставлю собі оде запитання, на яке знаю відповідь. Чи змогли б ці двоє вже немолодих людей дожити до такого похилого віку, якби жили в самоті? Якби ми не дали можливість нашій бабусі зважитися змінити своє життя? Я думаю, що і ви знаєте відповідь на це запитання.
Тому висновок тут можна зробити лише такий: живіть повноцінним життям в будь-якому віці і не бійтеся змін і нового!
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
