fbpx
життєві історії
У Аліни вже була своя дочка, але вони з чоловіком вирішили взяти прийомну дитину. Батьки звичайно ж були проти, кажучи, що спадковість може бути поганою, а в будинку малятка навряд чи скажуть про це.

У Аліни вже була своя дочка, але вони з чоловіком вирішили взяти прийомну дитину. Батьки звичайно ж були проти, кажучи, що спадковість може бути поганою, а в будинку малятка навряд чи скажуть про це.

І все ж, ми взяли хлопчика, його звали Ілля і йому не було ще й чотирьох років. Ось ми і подумали, що зможемо, своєю любов’ю виховати з нього, хорошу людину.

Аліна стала приховувати від нього, що він прийомний. Потихенько розказувала йому, що хоч він і прийомний, і все одно будуть завжди любити його.

Першим здивуванням для мене було, коли Ілля повісив ляльку за шию на мотузці, потім в хід пішли тварини.

Я відразу вирушила до дитячого психолога, але психолог запевнив мене, що нічого страшного не сталося, ця дитяча поведінка, з часом пройде.

У дитячому садку, вихователям говорив, що до нього погано ставляться  і дуже погано годують. Через це ми потрапили на облік в органах опіки, трохи обох дітей, які не відібрали.

У першому класі, почав красти у однокласників, тих хто поменше та слабший.

Дочці почав вселяти, що ми її не любимо і віддамо в дитбудинок і що даремно вона народилася адже вона нікому не потрібна.

В покарання ми поставили Іллю в кут, на це він сказав, що заріже нас, коли ми будемо спати.

Ілля спостерігався у психіатра, але ніякі ліки, ні яке лікування не допомагало, він ставав все більш агресивним.

Чоловік Аліни втомився від такого життя, він давно вже говорив, що таку дитину нічим вже не виправиш і що давно треба було повернути його назад в дитячий будинок.

Але я не хотіла додавати дитині ще душевних ран, своєю відмовою від нього. Чоловік не витримав і пішов від мене і дітей, сказавши, поки ця дитина тут, ноги його тут не буде.

Через розлучення у Аліни був нервовий зрив і вона в перший раз ударила Іллю за його чергову гидоту. Хлопчик впав і сильно вдарився, але слава богу, все обійшлося.

Тоді, Аліна всерйоз задумалася про те, щоб віддати дитину, назад в дитячий будинок.

Адже вона знову може зірватися і сильніше вдарити, хлопчика і хто знає, чим все це може закінчитися.

А в тюрму їй ні як не можна, адже у неї ще є дочка і треба думати про неї, її треба виховувати, треба ставити на ноги.

Через місяць Аліна повернула хлопчика, назад в дитячий будинок.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page