fbpx
життєві історії
У Андрія своїх дітей немає, тому я щиро надіялась, що він полюбить мого Максима, як рідну дитину. Але все вийшло не так, як планувалося. З сином в нього не ладилось, а на додачу Андрій ще й мене став “виховувати”. В моїй же квартирі він поводився наче цар. – Мам, а можна я до бабусі жити переїду, – сказав мені недавно Максим. – Ні синок, “штани” на дитину я міняти не збираюся!

У Андрія своїх дітей немає, тому я щиро надіялась, що він полюбить мого Максима, як рідну дитину. Але все вийшло не так, як планувалося. З сином в нього не ладилось, так на додачу Андрій ще й мене став “виховувати”. В моїй же квартирі він поводився наче цар. – Мам, а можна я до бабусі жити переїду, – сказав мені недавно Максим. – Ні синок, “штани” на дитину я міняти не збираюся!

Я крокувала в суд і сама про себе говорила:

— Не пробачу! Не пробачу! Не пробачу!

Сьогодні вранці Максим запізнювався в школу і не помив за собою тарілку після сніданку. Це помітив Андрій і почалося.

Так-так – через немиту тарілку. А у Максима перехідний вік, характер став ще той, ось і не стримався:

– Не говори до мене в такому тоні! Ти мені не батько!

Обличчя Андрія різко стало червоним, він підскочив до Максима і… не втримався… Хлопчисько навіть в обличчі змінився і вибіг з дому.

А потім все почалось між мною і Андрієм. Навіть рік не одружені, а вже на такий рівень вийшли, в основному, через мого сина.

Все Андрію не те і не так. То Максим речі розкидав, то уроки вчасно не зробив.

У Андрія немає своїх дітей і, ставши вітчимом, він завзято взявся за виховання Максима. До слова, і мене він постійно виховує: не так йду, задивилася на чоловіка, їжа несмачна, грошей багато витратила, хто тобі телефонував і т.п.

Я вже сама не розуміла, навіщо вийшла заміж за такого чоловіка. Якось він примудрився приховати свій характер до весілля, з Максимом все незграбно намагався подружитися.

А як розписалися, зовсім розперезався. Ще й ходить по моїй квартирі королем та нервує нас з Максимом.

Але якщо погане ставлення до себе я була готова стерпіти, то сьогодні він перейшов межу. Розлучення і скатертиною дорога, нехай виховує іншу.

– Мам, я не хочу з ним жити! Можна я переїду до бабусі?

Максим надіслав повідомлення… Готовий піти з дому, аби не терпіти Андрія…

– Синку, не треба нікуди переїжджати. Андрій піде від нас, я подаю на розлучення.

Мені здається, будь-яка мати не потерпить такого ставлення над її дитиною і неважливо, батьком йому доводиться цей чоловік чи ні. Це інстинкт – захищати і оберігати потомство.

Тим більше я не розумію жінок, які змінюють дитину на “штани” в будинку. Виходять знову заміж і сплавляють дітей від попереднього шлюбу до бабусь-дідусів. Ну неправильно це, хоч що мені говоріть…

Фото ілюстративне, з вільних джерел

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page